Court ruling № 69858458, 17.10.2017, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

17 жовтня 2017 року К/800/33374/17

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ)

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016

у справі № 826/13309/16

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ 13.10.2017 (згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції суду) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 826/13309/16.

За змістом норм частин 2, 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам ст. 213 цього Кодексу та строку її подання.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а заявлене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судових рішень є необґрунтованим.

Згідно з ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску такого строку.

Причина пропуску строку може бути визнана поважною, якщо, зокрема: 1) існували об'єктивні (незалежні від особи, яка має вчинити процесуальну дію) обставини, які унеможливлювали або ускладнювали вчинення процесуальної дії у визначений законом або судом строк; 2) такого роду обставини існували протягом процесуального строку, який пропущено; 3) об'єктивна перешкода для вчинення процесуальної дії впродовж встановленого для цього законом строку підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Звертаючись 13.10.2017 до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою та заявляючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, ДПІ посилається на те, що первісно подана до Вищого адміністративного суду України касаційна скарга була повернута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.02.2017 № К/800/788/17 на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 цього Кодексу через невиконання вимог суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху як такої, що подана без дотримання вимог ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до скарги не додано документ про сплату судового збору. ДПІ повторно звернулась до касаційного суду, проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2017 № К/800/16809/17 касаційну скаргу повернуто на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 цього Кодексу через невиконання вимог суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху, оскільки до касаційної скарги не додано наказ про призначення особи, яка підписала касаційну скаргу; не надано належної копії оскаржуваного рішення суду апеляціної інстанції, з якої можливо було б встановити сторін у справі; а також не надано належних доказів та обґрунтувань причин неможливості оскарження судових рішень в межах встановленого строку, з огляду на які скаржником дотримано строк на касаційне оскарження (ухвала від 16.05.2017). При цьому, ДПІ зазначає, що невиконання вимог ухвали суду від 16.05.2017 було обумовлено тим, що до юридичного відділу податкового органу зазначена ухвала про залишення без руху не надходила, а тому виконати вимоги такої ухвали не було можливості, з урахуванням того що з липня 2017 року у скаржника відсутній повний штат та велика завантаженість юридичного відділу податкового органу.

Згідно з ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

У зв'язку з цим посилання ДПІ на велику завантаженість юридичного відділу та неукомплектованість штату не може бути розцінено як об'єктивна перешкода при вирішенні питання щодо подання касаційної скарги з дотриманням вимог ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України. ДПІ як юридична особа має в своєму розпорядженні достатньо засобів для належної організації роботи, зокрема щодо юридичного обслуговування.

Таким чином, відповідачу слід надати суду касаційної інстанції належні докази, які підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 826/13309/16 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст.ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Бившева