Court ruling № 69793650, 23.10.2017, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

23 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про втрату права користування житловою площею квартири та скасування реєстрації,

в с т а н о в и л а :

Червоноградський міський суд Львівської області рішенням від

5 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 7 листопада 2016 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовив.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 20 липня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилив, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 5 квітня 2016 та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 7 листопада 2016 року залишив без змін.

9 жовтня 2017 року до Верховного Суду України звернувся ОСОБА_4 із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, зокрема заявник послався на статті 21, 24, 41 Конституції України 319, 391, 405, 358, 365 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На обґрунтування своїх вимог заявник надав ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2016 року.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної й касаційної інстанцій, установивши, що спірна квартира нежить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 та членам її сім'ї: ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних частках кожному, дійшов висновку, що законом не передбачено обмеження співвласників у здійснені ними свого права спільної часткової власності у спосіб визнання їх такими, що втратили право користування квартирою співвласниками якої вони є, з підстав непроживання в квартирі та несплати комунальних послуг.

Наданою для порівняння ухвалою від 15 липня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував ухвалене в справі рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з передбачених статтею 338 ЦПК України підстав порушенням норм права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справ.

При цьому, суд касаційної інстанції послався на те, що для припинення права особи на частку в спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї, а також за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Порівняння ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2016 року, з судовими рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ неоднаково застосував норми матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про втрату права користування житловою площею квартири та скасування реєстрації за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року відмовити.

Судді: В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

В.М. Сімоненко