Court ruling № 69793647, 23.10.2017, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У х в а л а

23 жовтня 2017 року м. КиївСуддя Верховного Суду України Сімоненко В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 травня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 7 липня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсними договорів кредиту, поруки та іпотеки,

в с т а н о в и л а:

12 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України із зазначеною заявою.

Заява про перегляд судового рішення не відповідає вимогам статей 357, 358 ЦПК України.

Так, підставою перегляду судових рішень заявниця зазначає пункт 1 частини першої статті 355 ЦПК України, однак у порушення пункту 3 частини другої статті 357 цього Кодексу не зазначає, які норми матеріального права неоднаково застосовані судом касаційної інстанції та в чому саме полягає таке їх неоднакове застування.

Крім того, у порушення статті 358 ЦПК України до заяви не доадно документ про сплату судового збору.

Оплата судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень здійснюється у розмірах визначених Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

Судовий збір за подачу заяви про перегляд судових рішень повинен бути сплачений на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102 р/о № 312 132 077 000 07 банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві код класифікації доходів бюджету - 22030102 код банку отримувача - 820019 код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "судовий збір (Верховний Суд України, 060) " символ звітності 207. На адресу Верховного Суду України необхідно надіслати оригінал документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 359 ЦПК України суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам ЦПК України. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9> та 358 <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9> ЦПК України, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

Щодо посилань заявниці на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про судовий збір», то слід зазначити наступне.

Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захисту прав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті п'ятої Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії ( об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об'єктів справляння судового збору.

Разом з тим застосовувати частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов'язково слід у системному зв'язку з нормами статей 1 - 6 Закону України «Про судовий збір», тобто враховуючи характеристику об'єкта справляння судового збору та з урахуванням правил врегулювання темпоральної колізії, зокрема правила відповідно до якого пізніше прийнятий закон відміняє закон, якій був прийнятий раніше.

Статті 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначають, що об'єктом справляння судового збору є процесуальний документ - позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України тощо. Розмір ставки судового збору так само залежить передусім від об'єкта справляння судового збору.

Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв'язку з положеннями статей 1 - 6 Закону України «Про судовий збір», зокрема статті п'ятої зазначеного закону в редакції Закону № 484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв'язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов'язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об'єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України, то у таких випадках він зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-185цс17).

За таких обставин заява ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України судових рішень підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків у встановлений ухвалою строк.

Керуючись статтями 357, 358, 359 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Надати ОСОБА_1 строк до 14 листопада 2017 року для усунення зазначених недоліків.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України В.М. Сімоненко