Decision № 6974635, 04.11.2009, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.09 Справа № 22/212/09

Суддя

за позовом Приватного підприємства “Баядера” (84646, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; пошт. адреса: а/я Баядера, 69009, м. Запоріжжя, поштове відділення № 9)

до Приватного підприємства “Агросфера” (70500, Запорізька обл., м. Оріхів, пров. Смирнова, 39)

про стягнення 2723,67 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Солоніна В.О.–довіреність б/н від 31.07.2009 р.

від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення 2723,67 грн. за Договором поставки № 994 від 24.04.07р., які складаються з: 1343,23 грн. –основного боргу, 323,54 грн. –пені, 1056,90 грн. –штрафу.

Ухвалою суду від 11.09.2009 р. порушено провадження у справі № 22/212/09, судове засідання призначено на 05.10.2009 р.

У судове засідання 05.10.2009 р. представник відповідача не з’явився, витребувані ухвалою від 11.09.2009 р. документи, необхідні для розгляду справи, суду не надав.

На адресу господарського суду Запорізької області від відповідача 05.10.2009р. надійшла телеграма в якій він просить відкласти розгляд справи, у зв’язку з хворобою бухгалтера.

Ухвалою суду від 05.10.2009р. розгляд справи було відкладено до 04.11.2009р.

Відповідач заперечень по суті спору не надав, свого представника у судове засідання не направив, ухвал суду від 11.09.2009р. та 05.10.2009р. не виконав. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження та відкладення розгляду справи була направлена на адресу відповідача в установлений законом строк, поштовим відділення на адресу господарського суду Запорізької області не поверталась.

Відповідно до п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Належних доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач не надав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач по справі № 22/212/09 є юридичною особою, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівники підприємств зобов’язані забезпечити явку компетентних представників для участі в судовому засідання, або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 04.11.2009р. розгляд справи завершено, в порядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представника позивача.

За клопотанням позивача розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 525, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та положеннями договору поставки № 994 від 24.04.2007р., пояснив суду, що 24.04.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 994, відповідно до якого позивач зобов’язався передавати відповідачу алкогольну продукцію та товари народного споживання на умовах, визначених цим Договором.

Позивач стверджує, що він виконав свої зобов’язання за даним договором у повному обсязі, поставивши відповідачу товар на суму 4261,67 грн., це підтверджується видатковими накладними, що додані до матеріалів справи.

Відповідно до п.п. 4.1. 4.2. Договору, вказує позивач, розрахунки за товар здійснюються за кожну поставлену партію товару шляхом оплати її вартості протягом 7 календарних днів з дня поставки такої партії. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або в іншій формі та спосіб, що не заборонені чинним законодавством, за умови попереднього погодження форми і способу розрахунків із постачальником. У зв’язку з тим, що відповідач частково погасив суму основного боргу, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за розрахунками позивача склала 1343,23 грн.

Посилаючись на п.п. 7.2.1 та 7.2.2. Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача, окрім 1343,23 грн. основного боргу, також 323,54 грн. пені., штраф у розмірі 1056,90 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

господарські правовідносини сторін врегульовані договором поставки № 994 від 24.04.2007р., укладеним між приватним підприємством “Баядера” (постачальник, позивач у справі) та приватним підприємством “Агросфера” (покупець, відповідач у справі), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов’язаний передати, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання на умовах визначених Договором.

На виконання вимог договору позивач поставив відповідачу товар на суму 4261,67 грн., що підтверджується видатковими накладними № 239692 від 05/03/2008 та № 292610 від 12/11/2008 (копії в матеріалах справи), підписаними обома сторонами.

Відповідач повинен був повністю розрахуватися за поставлену продукцію проте, порушив взяте на себе зобов'язання щодо оплати товару, розрахувавшись з позивачем лише частково на суму 2400 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами які знаходяться в матеріалах справи. Крім того, 04.03.2009р. було часткове повернення товару на суму 518,44 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунок за товар здійснюється за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 7 календарних днів з дати поставки такої партії.

Статтею ст. 193 ГК України, зокрема п.п. 1, 7 встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обов’язки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у порушення вищевикладених вимог відповідач виконав своє грошове зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару за Договором частково. Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар за Договором становить 1343,23 грн.

Відповідач свої зобов’язання по Договору виконав неналежним чином, документальних доказів погашення боргу суду не надав. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1343,23грн. основного боргу обґрунтована, підтверджується матеріалами по справі та підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 323,54 грн. за загальний період з 20.11.2008 р. по 18.05.2009 р.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст.ст. 231, 232 ГК України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, а також згідно з п. 7.2.1 Договору, за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений та визнаний судом обґрунтованим.

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню в сумі 323,54 грн.

Крім того, позивач просить стягнути 1056,90 грн. штрафу за несвоєчасну оплату товару.

Згідно з п. 7.2.2. у разі, якщо заборгованість не буде погашена протягом 15 днів з дати її виникнення, покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 30% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.

Судом розрахунок штрафу перевірений та визнаний обґрунтованим.

У зв’язку з цим вимога позивача про стягнення штрафу в сумі 1056,90 грн. також обґрунтована і підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі ст.47 ГПК України, ч.2 п.13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого Постановою КМУ від 21.12.2005р. №1258 (з подальшими змінами), позивачу слід видати також довідку на повернення із державного бюджету суми 79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки на час звернення із даною заявою (позов отримано судом 11.09.2009р.) розмір даних витрат при зверненні до господарського суду складав 236 грн.

Крім того, відповідно до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито” із позовних заяв з вимогами майнового характеру державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (102 грн.). Враховуючи, що при пред’явленні з вимогою майнового характеру, за якими ставка державного мита встановлена у розмірі 102 грн., ПП “Баядера” невірно визначено ціну позову та за платіжним дорученням № 433 від 08.09.2009р. помилково було сплачено суму 112 грн., суд вважає за необхідне видати ПП “Баядера” довідку на повернення із державного бюджету суми 10 грн. зайво сплаченого державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства “Агросфера” (70500, Запорізька обл., м. Оріхів, пров. Смирнова, 39; р/р 26006028912001 в АБ “ТАС-Бізнесбанк”, МФО 313537, ЄДРПОУ 32942231) на користь приватного підприємства “Баядера” (84646, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; 69009, м. Запоріжжя, поштове відділення №9; р/р 26004315186911 в Донецькій обласній філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 13491057) 1343 грн. 23 коп. основного боргу, 323 грн. 54 коп. пені, 1056 грн. 90 коп. штрафу, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

Видати приватному підприємству “Баядера” (84646, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; ЄДРПОУ 13491057) довідку на повернення із Державного бюджету суми 79 (сімдесят дев’ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу зайво сплачених за платіжним дорученням № 438 від 08.09.2009р.

Видати приватному підприємству “Баядера” (84646, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; ЄДРПОУ 13491057) довідку на повернення із Державного бюджету суми 10 (десять) грн. 00 коп. державного мита, зайво сплаченого за платіжним дорученням № 433 від 08.09.2009р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.11.2009 р.

Суддя Ю.О. Скиданова