Decision № 6973813, 16.11.2009, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.09 р.                     Справа № 9/124                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Дніпро-Атлантік”, м.Дніпропетровськ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м. Волноваха

про стягнення 2 090грн.75коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: : не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Дніпро-Атлантік”, м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м. Волноваха, про стягнення заборгованості в сумі 2 090грн.75коп., яка складається з пені в розмірі 201грн.98коп., інфляційних витрат в розмірі 1 722грн.76коп. та 3% річних в розмірі 166грн.01коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецьк області від 26.03.2009р. по справі №36/70.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 06.10.2009р., 26.10.2009р. заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4252285 Відкрите акціонерне товариство „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м. Волноваха станом на 19.10.2009р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у попередньому судовому засіданні, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2009р. по справі №36/70 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Дніпро-Атлантік” м.Дніпропетровськ до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів” м.Волноваха про стягнення заборгованості в розмірі 61 777грн.73коп. позовні вимоги задоволені частково та з Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Дніпро-Атлантік” стягнуто основний борг в сумі 59 405грн.59коп., пеню в сумі 356грн.43коп., 3% річних в сумі 292грн.91коп., суму інфляції 1 722грн.76коп., витрати по сплаті держмита в сумі 617грн.77коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 117грн.99коп.

Зазначеним рішенням суду встановлено, що між позивачем та відповідачем 01.12.2008р. укладено договір поставки б/н, згідно якого позивач зобов’язався передати у власність відповідачу, а останній прийняти та оплатити макуху соєву із кількісними та якісними показниками, що визначаються цим договором.

За приписами п.7.1 договору оплата товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів протягом 10 банківських днів з дати поставки.

На виконання умов за цим договором позивач поставив відповідачу через його представника Чернивчак Н.Е., яка діяла за довіреністю №20 від 03.12.2008р., товар за видатковою накладною №РН-0000287 від 08.12.2008р. на загальну суму 91052грн.10коп.

Однак у порушення умов договору відповідач своєчасно отриманий товар оплатив частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 59405грн.59коп.

На ряду з зазначеним, позивачем у позовній заяві вказано, що при розгляді справи №36/70 останнім було нараховано пеню в розмірі 356грн.43коп., 3% річних в сумі 292грн.95коп., суму інфляції 1 722грн.76коп. станом на 27.02.2009р. Вказане також підтверджується рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2009р. по справі №36/70.

Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За твердженням позивача, 02.04.2009р. відповідачем остаточно перераховано суму основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням №38 від 02.04.2009р., копія якого наявна в матеріалах справи. Заперечень відповідача щодо невірного зарахування та розподілу позивачем сплачених коштів - суду не представлено.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідачем суму основного боргу погашено 02.04.2009р., тому, враховуючи встановлений господарським судом Донецької області строк виконання зобов`язання щодо оплати отриманого товару, в даному випадку має місце прострочення виконання зобов`язання.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно умов п.8.1 договору, відповідач зобов’язаний оплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов`язання.

На підставі вищезазначеного (враховуючи те, що рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2009р. по справі №36/70 було стягнуто пеню за період до 27.02.2009р.) позивачем нарахована пеня в розмірі 201грн.98коп. за період прострочення з 27.02.2009р. по 02.04.2009р. у розмірі 0,01%.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

Судом арифметично перевірений наданий позивачем розрахунок пені в сумі 201грн.98коп. та встановлено, що його розмір не суперечить вимогам чинного законодавства, у зв”язку з чим, з огляду на прострочення оплати товару, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, (враховуючи те, що рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2009р. по справі №36/70 було стягнуто 3% річних та інфляційні витрати за період до 27.02.2009р.) за розрахунком позивача, сума 3% річних за період прострочення з 27.02.2009р. по 02.04.2009р. становить 166грн.01коп. та сума інфляційних витрат за період прострочення з лютого 2009р. по березень 2009р. становить 1722грн.76коп.

Розглянувши зазначену позивачем суму інфляційних витрат, суд встановив, що останнім допущено арифметичну помилку, в результаті чого розмір інфляційних витрат за період прострочення оплати товару з 27.02.2009р. по березень 2009р. становить 831грн.68коп.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 1722грн.76коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 831грн.68коп.

Одночасно, перевіривши арифметичний розрахунок суми 3% річних, суд зазначає, що їх розмір не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 166грн.01коп. за період з 27.02.2009р. по 02.04.2009р. є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Дніпро-Атлантік”, м.Дніпропетровськ до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м. Волноваха, про стягнення заборгованості в сумі 2090грн.75коп., яка складається з пені в розмірі 201грн.98коп., інфляційних витрат в розмірі 1 722грн.76коп. та 3% річних в розмірі 166грн.01коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів” (за адресою: вул. 100 років Червоного Хреста, 2, м. Волноваха, Донецька область, 85700, р/р 260050101054 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива”, МФО 380054, код ЄДРПОУ 0957376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Дніпро-Атлантік” (за адресою: проспект ім. Газети Правда, 105/7, м. Дніпропетровськ, 49000, р/р 26000058779100 в АКІБ „Укрсіббанк”, м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34409836) пеню в розмірі 201грн.98коп., інфляційні витрати в розмірі 831грн.68коп. та 3% річних в розмірі 166грн.01коп, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 58грн.52коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 135грн.41коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 16.11.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя