Court ruling № 69709373, 18.10.2017, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2017 рокусправа № 808/2821/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Чабаненко С.В. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ГЮСС» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 липня 2017р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ГЮСС» до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Міські комунікаційні системи» про визнання незаконною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ виробничо-комерційна фірма «ГЮСС» звернулось з позовом до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Міські комунікаційні системи» про визнання незаконною та скасування вимоги від 14.04.2016 № 01-18/02-849.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 липня 2017р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що судом першої інстанції не було враховано того, що відповідачем було неправомірно поновлено третій особі по цій справі строк звернення зі скаргою.

Представник позивача не з'явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою та участю у нараді у Запорізькій міській раді.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував.

Представник третьої особи направив письмові пояснення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Колегією суддів клопотання представника не було задоволено у зв'язку з його необґрунтованістю.

Щодо апеляційної скарги, то колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції було встановлено, що 29.03.2016 на адресу Антимонопольного комітету надійшла заява ТОВ «Міські комунікаційні системи» від 24.03.2016 №24/03/16 про порушення ТОВ ВКФ «ГЮСС» законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, яке було вчинено ТОВ ВКФ «ГЮСС» шляхом поширення у 2014 році неправдивих відомостей, пов'язаних з діяльністю ТОВ «Міські комунікаційні системи» на ринку послуг з нарахування житлово-комунальних послуг в м. Запоріжжя, що завдало шкоди діловій репутації ТОВ «Міські комунікаційні системи» та спонукало до невиконання/неналежного виконання договірних зобов'язань перед ТОВ «Міські комунікаційні системи» (а.с.111-115).

14.04.2016 Антимонопольним комітетом складено та направлено на адресу позивача вимогу №01-18/02-849, в якій, з посиланням на розгляд заяви ТОВ «Міські комунікаційні системи» щодо розповсюдження ТОВ ВКФ «ГЮСС» неправдивих відомостей стосовно діяльності заявника на ринку послуг з нарахування платежів за житлово-комунальні послуги, зобов'язано ТОВ ВКФ «ГЮСС» у десятиденний строк з дня отримання вимоги надати до територіального відділення інформацію (а.с.14-16).

Позивач, не погодившись з прийнятою відповідачем оскаржуваною вимогою, звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що оскаржена позивачем вимога не створює, не змінює та не припиняє для позивача права й обов'язки у сфері захисту економічної конкуренції, зокрема не встановлює факту вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та не передбачає застосування негативних наслідків, а за своєю суттю є витребуванням певної інформації.

Також судом першої інстанції було зазначено про наявність рішення суду, яким підтверджено правомірність дій Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України стосовно прийняття оскаржуваної вимоги за результатами розгляду заяви ТОВ «Міські комунікаційні системи» від 24.03.2016 №24/03/16.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Згідно з ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Пунктом 1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції про те, що чинним законодавством відповідача наділено правом вимагати від суб'єктів господарювання інформацію при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Правові засади захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції визначає Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 12.11.2015 №782-VIII (далі - Закон України №782-VIII).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закон застосовується до відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарювання у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, у тому числі у разі вчинення ними дій за межами України, якщо ці дії мають чи можуть мати негативний вплив на конкуренцію на її території, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 27 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначено, що процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» особи, права яких порушені діями, визначеними цим Законом як недобросовісна конкуренція, можуть протягом шести місяців з дня, коли вони дізнались або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про захист своїх прав.

Закінчення строку звернення із заявою є підставою для відмови у прийнятті заяви, якщо орган Антимонопольного комітету України не визнає поважними причини пропуску строку звернення із заявою.

Вірно судом першої інстанції зазначено, що закінчення строку звернення із заявою про захист від недобросовісної конкуренції за загальним правилом має наслідком відмову у прийнятті такої заяви, винятком є випадки, коли причини пропуску строку звернення є поважними. При цьому орган Антимонопольного комітету України наділений повноваженням на власний розсуд аналізувати причини пропуску строку звернення та надавати оцінку їх поважності.

Судом було встановлено, що в квітні 2014 року прокуратурою Запорізькою області було направлено для розгляду за належністю до Антимонопольного комітету звернення ТОВ «МКС» стосовно дискримінації третьої особи з боку ТОВ ВКФ «ГЮСС» (а.с.34-49).

Листом від 07.05.2014 №01-18/08-1208 відповідач повідомив ТОВ «МКС», що в діях позивача ознаки порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції відсутні, а також зазначив, що у разі отримання документів, які підтверджують поширення ТОВ ВКФ «ГЮСС» неправдивої інформації, ТОВ «МКС» має право звернутися до територіального відділення з відповідною заявою (а.с.32-33).

Під час звернення до відповідача з заявою від 24.03.2016 №24/03/16, ТОВ «МКС» надало додаткові документи, які, на думку підприємства, підтверджують поширення позивачем у 2014 році неправдивих відомостей, пов'язаних з діяльністю третьої особи на ринку послуг з нарахування житлово-комунальних послуг в м. Запоріжжя, та завдання шкоди діловій репутації, що призвело до невиконання/неналежного виконання договірних зобов'язань інших осіб перед ТОВ «МКС» .

Зокрема, у заяві ТОВ «МКС» послалось на додаткові докази, яких не існувало у 2014 році, серед іншого, судові рішення Донецького апеляційного господарського суду, господарського суду Запорізької області, висновок судового експерта.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у поданій заяві ТОВ «МКС» наведено обґрунтування поважності причин пропуску строку, встановленого ст.28 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та надано відповідні докази.

В свою чергу відповідач в межах реалізації дискреційних повноважень, за результатами аналізу викладених у заяві обставин та поданих документів, дійшов висновку про поважність причин пропуску такого строку.

Відтак відповідач, керуючись чинним законодавством, в межах своїх повноважень поновив строк на звернення та прийняв до розгляду заяву ТОВ «МКС».

Надалі, на виконання функцій, визначених п.5 ч.1 ст.17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», виконуючим обов'язки голови територіального відділення Н. Балюрою направлено позивачу вимогу від 14.04.2016 №01-18/02-849 про надання інформацій.

Відтак судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що вимога від 14.04.2016 №01-18/02-849 е законною та такою, що прийнята в межах повноважень відповідача.

Щодо скасування вимоги відповідача від 14.04.2016 №01-18/02-849, суд першої інстанції вірно встановив, вимога не створює, не змінює та не припиняє для позивача права й обов'язки у сфері захисту економічної конкуренції, зокрема не встановлює факту вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та не передбачає застосування негативних наслідків, а за своєю суттю є витребуванням певної інформації.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 по справі №808/2309/16 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2017 у справі №808/2309/16 - залишена без змін. Вказаним судовим рішенням у задоволенні позовних вимог ТОВ ВКФ «ГЮСС» щодо визнання незаконними дії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з визнання поважними причин пропуску строку звернення з заявою та прийняття до розгляду заяви ТОВ «МКС» від 24.03.2016 №24/03/16, визнання незаконною та скасування вимоги відповідача від 03.06.2016 №01-18/02-1281 - відмовлено у повному обсязі.

Рішення по справі набрало законної сили 24.05.2017.

Таким чином, вищезазначені рішення суду підтвердили правомірність дій Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України стосовно прийняття оскаржуваної вимоги за результатами розгляду заяви ТОВ «МКС» від 24.03.2016 №24/03/16.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ГЮСС» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 липня 2017р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ГЮСС» до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Міські комунікаційні системи» про визнання незаконною та скасування вимоги залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: Н.П. Баранник