№ 69669021, 19.10.2017, Kharkiv Administrative Court of Appeal

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 р. Справа № 623/1845/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.08.2017р. по справі № 623/1845/17

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 р. ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2, позивач) звернулась до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до ОСОБА_1 обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі по тексту - відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправною відмову ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в особі його Борівського відділу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/288 та №04-54/289 від 25 травня 2017 року;

- зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання у розмірі 90 %, з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання - з 28 вересня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 27308 грн. 33 коп. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/289 від 25 травня 2017 року, а з 01 грудня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 30133 грн. 33 коп. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/288 від 25 травня 2017 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.08.2017 р. позов задоволено.

Визнано протиправною відмову ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в особі його Борівського відділу у здійсненні перерахунку ОСОБА_2 щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/288 та №04-54/289 від 25 травня 2017 року.

Зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання ОСОБА_2 у розмірі 90 %, з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання - з 28 вересня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 27308 грн. 33 коп. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/289 від 25 травня 2017 року, а з 01 грудня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 30133 грн. 33 коп. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/288 від 25 травня 2017 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ОСОБА_1 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та з 28.09.2016 р. одержує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, призначене відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

02.06.2017 р. позивач звернулась до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення.

Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області рішенням від 09.06.2017 р. відмовило ОСОБА_2 в проведенні перерахунку, посилаючись на те, що відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" допомога на оздоровлення не передбачена в складі суддівської винагороди (а.с. 14).

Вважаючи протиправною відмову у перерахунку щомісячного довічного утримання, позивач для захисту своїх прав звернулась із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються ОСОБА_3 України та Законом України Про судоустрій і статус суддів (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 8 ОСОБА_3 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.

Згідно зі статтею 22 ОСОБА_3 України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією ОСОБА_3, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За приписами ч.1 статті 64 ОСОБА_3 України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_3 України.

В силу вимог статті 126 ОСОБА_3 України незалежність і недоторканність суддів гарантується ОСОБА_3 і законами України.

Відповідно до п.14 ч.1 статті 92 ОСОБА_3 України статус суддів визначається виключно законами України.

Пунктом 8 ч. 5 статті 48 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до ч.6 статті 47 вищезазначеного Закону при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених ОСОБА_3 України гарантій незалежності судді.

У пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм ОСОБА_3 України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності. Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, право на отримання виплат (пенсії, щомісячного довічного грошового утримання), рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.

При цьому, в п.2 резолютивної частини вищенаведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що за змістом статті 126 ОСОБА_3 України положення ч.3 статті 11 Закону України Про статус суддів у взаємозв'язку з ч.8 статті 14 Закону України Про судоустрій України (в редакціях, що були чинними на час розгляду справи судом) треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

В п.3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп/2007 суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені ОСОБА_3 України та Законом України Про статус суддів.

Згідно з ч.1 статті 130 ОСОБА_3 України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у статті 126 ОСОБА_3 України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Судова колегія звертає увагу, що Закон України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ, за нормами якого позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, містить IX розділ Забезпечення суддів.

Перелік складових суддівської винагороди міститься у статтях 133 та 135 розділу Забезпечення суддів.

Виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено ст. 136 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року № 1402-УІІІ (IX розділ), тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.

До того ж, відповідно до п.п.2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за N 114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, її виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, і вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто, матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а відповідно входить до структури заробітної плати, а за нормами ч.3 ст.141 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07 липня 2010 року № 2453-УІ з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 у відсотковому відношенні саме до заробітної плати, а не тільки до суддівської винагороди, передбачено визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з допомоги на оздоровлення нараховувався та був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, то незалежно від того, що вона не є складовою суддівської винагороди, допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до приписів діючої Інструкції № 5 Зі статистики заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

З довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області від 25.05.2017р. № 04-54/289 вбачається, що виплата допомоги на оздоровлення, включена в оподатковуваний дохід судді, входить до фонду оплати його праці, тобто, є складовою винагороди судді та на цю допомогу нарахований ЄСВ ( а.с.16).

У Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці (пункт 54).

Частиною 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Положеннями ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Саме така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.02.2012 р. № 21-430а11 та від 06.11.2013 р. № 21-350а13, які в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу та з якої фактично був нарахований та сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується в заробіток (дохід) для обчислення її щомісячного довічного грошового утримання.

З матеріалів справи вбачається, що на запит Борівського відділу обслуговування громадян ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 28.09.2016 р. №256 відповідач надав дані з 2000 р. по 2016 р. для нарахування пенсії ОСОБА_2

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, які містяться в матеріалах справи, з отриманої позивачем у 2016 р. суми грошової допомоги на оздоровлення фактично нарахований та сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, рішенням ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 09.06.2017 р. неправомірно відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2, з урахуванням суми допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/289 від 25.05.2017 р.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з загальної суми заробітної плати 27 308,33 грн., що складається: з окладу - 14 500 грн., надбавки за вислугу років - 10150,00 грн., допомоги на оздоровлення - 1208,33 грн.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною відмови відповідача у перерахунку щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/288 від 25.05.2017 р. та зобов'язання відповідача провести перерахунок щомісячного довічного утримання колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Верховної ОСОБА_4 України від 08.09.2016 р. №1515-VІІІ ОСОБА_2 звільнена з посади судді у відставку та відрахована зі штату Борівського районного суду Харківської області на підставі наказу в.о. голови Борівського районного суду Харківської області від 27.09.2016 р. №05-04/34.

Як убачається із індивідуальних відомостей про застраховану особу, які містяться в матеріалах справи грошова допомога на оздоровлення в сумі 16000,00 грн. ОСОБА_2 не нараховувалась та не виплачувалась, та на вказану суму не нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Оскільки суми коштів, з яких не були сплачені внески до Пенсійного фонду України, не можуть бути враховані при обчислені пенсії, то відповідач правомірно відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області про заробітну плату №04-54/288 від 25 травня 2017 р.

Враховуючи, що допомога на оздоровлення, зазначена в довідці Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області про заробітну плату №04-54/288 від 25 травня 2017 року позивачем не була отримана, з неї не був нарахований єдиний внесок на обов'язкове державне соціальне страхування, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За приписами ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції в частині визнання протиправною відмови ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в особі його Борівського відділу у здійсненні перерахунку ОСОБА_2 щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/288 від 25 травня 2017 року та зобов'язання Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання ОСОБА_2 з 01 грудня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 30133 грн. 33 коп. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/288 від 25 травня 2017 року підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 160, 167,183-2, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області задовольнити частково.

Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.08.2017р. по справі № 623/1845/17 скасувати в частині визнання протиправною відмови ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в особі його Борівського відділу у здійсненні перерахунку ОСОБА_2 щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/288 від 25 травня 2017 року та зобов'язання Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання ОСОБА_2 з 01 грудня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 30133 грн. 33 коп. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/288 від 25 травня 2017 року, та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.08.2017 р. по справі №623/1845/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7