№ 69668708, 19.10.2017, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/970/17 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є. В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київметробуд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Київметробуд» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Київметробуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №53064522) від 18.12.2016 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за Тунельним загоном № 4 ПАТ «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387403) обліковується борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі чого податковим органом направлена вимога про сплату боргу (недоїмки) №10098-17-У від 07.10.2016 р.

25.10.2016 р. позивач оскаржив вказану податкову вимогу до Головного управління ДФС у м. Києві, про що повідомив податковий орган нижчого рівня (а. с. 18).

Рішенням від 24.11.2016 р. ГУ ДФС у м. Києві відмовило позивачу у скасуванні вимоги (а. с. 19-20).

Позивач, отримавши відмову 28.11.2016 р., 29.11.2016 р. оскаржив податкову вимогу до ДФС України, про що повідомив податковий орган 30.11.2016 р. (а. с. 17).

Рішенням від 20.12.2016 р. № 27379/6/99-99-11-02-02-25 ДФС України відмовила позивачу у задоволенні скарги (а. с. 14-16).

В той же час, за заявою стягувача державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Воробйовою Д. Д. винесена постанова ВП №53064522 від 08.12.2016 р. про відкриття виконавчого провадження (а. с. 9).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (адлі - Закон № 2464) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

З аналізу вказаних норм випливає, що право у податкового органу на звернення податкової вимоги до примусового виконання виникає виключно після узгодження суми боргу між ним та платником податку.

В той же час, у відповідності до п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Як вбачається з матеріалів справи, ДФС України прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги позивача 20.12.2016 р., відтак, прийнята відповідачем постанова про відкриття провадження 08.12.2016 р. є передчасною.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

У спірних правовідносинах підстава для повернення виконавчого документа у випадку неузгодження податкової вимоги законодавством не передбачена, однак прямо впливає на право позивача, передбачене п. 56.15 ст. 56 ПК України, на зупинення позивачем виконання податкового зобов'язання, з огляду на що колегія суддів приходить до висновку про можливість застосування до спірних правовідносин аналогії закону.

Зважаючи на викладене, постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню як така, що є передчасною.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом приймаються в якості належних.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Також в порядку ст. 94 КАС України вирішенню підлягає питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київметробуд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Київметробуд» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про скасування постанови задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Київметробуд» задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Воробйової Діани Дмитрівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 53064522 від 08 грудня 2016 року.

Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (ЄДРПОУ 34967593) на користь публічного акціонерного товариства «Київметробуд» (ЄДРПОУ 01387432) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3138, 00 гривень (три тисячі сто тридцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська