Court ruling № 69659060, 17.10.2017, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1883/17 Справа № 180/1392/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Іванова А.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Іванової А.П.,

суддів: Джерелейко О.Є., Мазниці А.А.,

за участю секретаря с/з ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017040330000475 за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2017 року про повернення прокурору обвинувального акта по кримінальному провадженню щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Тучі С.А.,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5 в режимі відеоконференції, ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків, які суд вбачає в тому, що при формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті відсутні відомості щодо заподіяння потерпілому ушкодження у вигляді смуги тиснення на шиї, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень і в даному випадку не виключена можливість перебування його в опосередкованому звязку з настанням смерті потерпілого, що зазначено у висновку судово-медичної експертизи.

Крім того, суд першої інстанції вказує на те, що обвинувальний акт затверджено прокурором 19 серпня 2017 року, а захисник ОСОБА_6 отримав такий 18 серпня 2017 року, що можливо передбачає технічну помилку.

Не погоджуючись з судовим рішенням прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги прокурор посилається на допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Прокурор вказує, що суд першої інстанції на підготовчому судовому засіданні фактично оцінив доказ по справі, не досліджуючи матеріалів кримінального провадження, посилаючись на висновок експертизи, що є передчасним.

На думку прокурора, посилання суду на невідповідність дати складання обвинувального акту та вручення його копії захиснику є дійсно технічною помилкою і виправлення її можливе під час судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді, прокурора Тучі С.А., яка не підтримала апеляційну скаргу прокурора, просила ухвалу суду залишити без змін, та заявила клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою, обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які вважали ухвалу суду законною та обґрунтованою, апеляційну скаргу прокурора просили залишити без задоволення, запобіжний захід у вигляді римання під вартою не продовжувати обвинуваченим, а ухвалу суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіривши матеріали судового провадження в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає не обґрунтованими доводи прокурора про допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону під час підготовчого судового засідання і ухвалення рішення про повернення прокурору обвинувального акта щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Відповідно до вимог ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст.291 КПК України: якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, в ньому не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не зазначена правова кваліфікація закону та формулювання обвинувачення.

Суд першої інстанції в повному обсязі дотримався вимог закону з урахуванням наступного.

У цьому провадженні, як видно з його матеріалів, не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що суд ухвалив судове рішення з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається з обвинувального акту, при формулюванні обвинувачення відсутні відомості щодо заподіяння потерпілому тілесного ушкодження у вигляді смуги тиснення на шиї, яке утворилося прижиттєво незадовго до настання смерті, як зазначено у висновку судово-медичної експертизи, що вказує на неповний виклад обставин кримінального правопорушення та неконкретне обвинувачення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що така неконкретність обвинувачення перешкоджає як обвинуваченим, так і їх захисникам в реалізації передбаченого ст.42 КПК України права знати, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення їх обвинувачують.

Не є слушними твердження апеляційної скарги прокурора про те, що суд вдався до оцінки фактичних обставин, оскільки суд не вирішував питання про доведеність вини обвинувачених, не вдавався до оцінки доказів, а лише у відповідності до вимог ст.314 КПК України, перевірив відповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що обвинувальний акт затверджений прокурором 19 серпня 2017 року, тобто у вихідний день, а вручено захиснику за призначенням ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 18 серпня 2017 року, що свідчить про неправильність зазначення обовязкових реквізитів процесуальних документів.

Таким чином, викладені вище недоліки обвинувального акту, які свідчать про його невідповідність вимогам КПК України, унеможливлюють призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.

За таких обставин посилання в апеляційній скарзі прокурора на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції є безпідставними.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору.

Розглянувши заявлене прокурором клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.331 КПК України, суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, спливає 21 жовтня 2017 року.

Дотримуючись вимог ст.ст.197 ч.1, 331, 419 ч. 1 п.3 КПК України, стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з урахуванням наявності існування ризиків, передбачених п.п. 1-4 ст.177 КПК України, а саме того, що обвинувачені можуть переховуватися від суду та правоохоронних органів, що може вплинути на своєчасність виконання процесуальних рішень суду та дотримання розумних строків судового розгляду, колегія суддів вважає можливим та необхідним продовжити обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 листопада 2017 року включно.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2017 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без змін.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, продовжити до 17 листопада 2017 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, продовжити до 17 листопада 2017 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

____ _____ _____

А.П. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Мазниця