Court ruling № 69587708, 17.10.2017, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 жовтня 2017 року

м. Полтава

Справа №816/1578/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Шевякова І.С., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про витребування доказів та зупинення провадження в адміністративній справі за позовом Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної фірми "Центр ЛТД" про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2017 року Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної фірми "Центр ЛТД" про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, в сумі 80858,13 грн.

03 жовтня 2017 року судом одержано клопотання представника відповідача про витребування доказів та зупинення провадження у справі до надання додаткових доказів.

У судове засідання 09 жовтня 2017 року особи, які беруть участь у справі, не з'явились.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Як визначено частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, суд, зважаючи на положення Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 09 жовтня 2017 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши клопотання представника відповідача та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Мотивуючи подане клопотання про зупинення провадження, представник відповідача зазначив, що надані позивачем докази не дають можливості встановити наявність факту понесення Пенсійним фондом витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у зазначеному в позовній заяві розмірі. Крім того, за твердженням представника відповідача, позивачем не надано доказів, які дали б можливість встановити факт призначення пенсій особам, вказаним у розрахунках, чи працювали такі особи у відповідача і чи набули необхідного стажу для призначення пенсії.

Однак, суд не погоджується з наявністю підстав для витребування додаткових доказів та зупинення провадження для їх отримання.

Згідно з частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд зауважує, що предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність у відповідача обов'язку з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій за липень-серпень 2017 року у розмірі 80858,13 грн.

При цьому, порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відповідно до приписів пункту 6.4 якої розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Таким чином, підставою для виникнення та наявності у підприємства обов'язку з відшкодування витрат на виплату й доставку пільгових пенсій, є відповідні розрахунки фактичних витрат, копії яких наявні у матеріалах справи. Суд зауважує, що надані позивачем розрахунки фактичних витрат, копії яких надіслано та вручено відповідачу, містять відомості про осіб, яким призначено пенсію, стаж роботи, розмір пенсії, частку плати відповідача та місячний розмір фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій.

У разі незгоди з одержаними від позивача розрахунками фактичних витрат відповідач мав право оскаржити такі розрахунки до суду. Однак, доказів вчинення таких дій відповідачем не надано.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Окрім того, в силу положень частини третьої згаданої статті, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Разом з цим, відповідач не повідомив суд про неможливість самостійно надати докази у справі та необхідність їх витребування.

У свою чергу, суд, виходячи з приписів частин четвертої, п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, не знаходить підстав для витребування доказів у справі з власної ініціативи.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

Оскільки у суду відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі, у задоволенні клопотання представника відповідача належить відмовити.

Керуючись статтями 156, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів та зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена. Заперечення проти неї може бути викладено в апеляційні скарзі на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду справи.

Суддя І.С. Шевяков