Court ruling № 6947793, 01.12.2009, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2009 р.                                                                                К-8827/07

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                     Брайка А. І.,

суддів                                        Голубєвої Г. К.,

                                                  Карася О. В.,

                                                  Рибченка О. А.,

                                                  Федорова М. О.,

секретар судового засідання –Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хмельницькому районі Хмельницької області

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2006р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.2007р. у справі № 20/67-НА

за позовом Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” від імені якої діє Хмельницька філія

до Державної податкової інспекції у Хмельницькому районі Хмельницької області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача –не з’явились,

відповідача –не з’явились,

встановив:

Національною акціонерною компанією “Украгролізинг” подано позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, правонаступником якої є відповідач, від 18.02.2005р.: № 0000282310/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 208480 грн., в т. ч. 152800 грн. основного платежу та 55680 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000292310/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 66458 грн., в т. ч. 521 грн. основного платежу та 65937 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2006р. у справі № 20/67-НА позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000282310/0 в частині визначення суми основного платежу в розмірі 48800 грн. та в частині визначення штрафної санкції в розмірі 9760 грн., № 0000292310/0 в частині визначення суми штрафної санкції в розмірі 65676 грн. 50 коп.; в решті позову відмовлено.

В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що події, яка б могла збільшити валовий дохід позивача за договорами оренди не відбулось; акти прийому-передачі техніки не є першою подією в розумінні пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”; підставою для нарахування штрафної санкції є визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання платника податку, на яке і застосовується ця санкція враховуючи вимоги пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.2007р. постанову від 30.06.2006р. по даній справі скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2005р. № 0000282310/0 та прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову; в решті постанову залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що заниження позивачем суми валового доходу в результаті розбіжностей між даними головної книги та податкового обліку за третій-четвертий квартали 2003р. підтверджується копією головної книги та деклараціями; позивачем також занижено скоригований валовий дохід за третій квартал 2004р., що підтверджується вказаними вище документами, а також накладними, податковими накладними, довідками про зустрічні перевірки; позивачем безпідставно завищено валовий дохід за перший квартал 2004р. в сумі 83300 грн., а також безпідставно віднесено до складу валових витрат 7918 грн. 51 коп., 1598 грн. 33 коп. в другому кварталі 2004р., 3100 грн. благодійної допомоги, 91 грн. 84 коп. пені та 433 грн. 33 коп.; штрафні санкції в розмірі 65676 грн. 50 коп. застосовані податковим органом без врахування суми донарахованого податкового зобов’язання.

Відповідач, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2005р. № 0000292310/0 щодо визначення штрафних санкцій по податку на додану вартість в розмірі 65676 грн. 50 коп., прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень став акт від 16.02.2005р. № 85/23/23-121/25940684 про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Хмельницької філії Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” за період з 01.07.2003р. по 01.11.2004р. в якому зазначено, зокрема, про заниження позивачем податку на прибуток за третій-четвертий квартали 2003р. в сумі 74100 грн., за дев’ять місяців 2004р. на суму 78700 грн., а також про донарахування суми податку на додану вартість в розмірі 521 грн.

Відповідно до п. п. 1.2), 1.5) ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання - зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях (пп. б) пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 цього Закону).

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 вказаного Закону).

З аналізу зазначених норм слідує, як вірно вказано судами, що підставою для застосування штрафних санкцій в даному випадку є визначення податковим органом суми податкового зобов’язання платника податків за кожний податковий період, установлений для такого податку, при цьому розмір штрафних санкцій не може бути більший п’ятдесяти відсотків нарахованої суми податкового зобов’язання. Відповідачем в даному випадку нараховані штрафні санкції без врахування суми донарахованого податкового зобов’язання.

За вказаних обставин, зважаючи на межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову є вірним, а вимоги відповідача –необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хмельницькому районі Хмельницької області без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.2007р. у справі № 20/67-НА –без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 –237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                                                                                 А.І. Брайко

Судді                                                                                                     А.І. Брайко

Ухвала складена у повному обсязі 03.12.2009р.