№ 69463327, 27.09.2017, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 вересня 2017 р. Справа № 802/1573/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Плахотнюка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в :

12.09.2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Зазначав, що в лютому 2017 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із письмовою заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (за межами населеного пункту).

Листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 31.03.2017 року №З-2763/0-1828/6-17, відповідач відмовив ОСОБА_3 в наданні дозволу.

В травні 2017 року позивач повторно звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) 2,4 га для ведення фермерського господарства на території Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області. Листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 10.07.2017 року №З-8414/0-5185/6-17, повторно відмовлено у наданні вищевказаного дозволу.

На думку позивача, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області протиправно відмовив йому у наданні відповідного дозволу, чим порушив його права, у зв'язку з чим ОСОБА_3 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними відмови ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 2,4 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності), які викладені у листах від 31.03.2017 року та 10.07.2017 року;

- зобов'язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 2,4 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав викладених у адміністративному позові, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення адміністративного позову, посилаючись на обставини викладенні в письмових запереченнях, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.02.2017 року ОСОБА_3, через Центр надання адміністративних послуг Вінницької міської ради, звернувся до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням, відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) по Юрківській сільській раді для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення - рілля, які перебувають у користуванні на умовах оренди ФГ «ОСОБА_5». Повідомив, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виді цільового призначення не скористався. До клопотання додав викопіювання з кадастрової карти, копію паспорту, копію ідентифікаційного номера.

Листом від 31.03.2017 року №З-2763/0-1828/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повідомив позивача про те, що відповідно статті 13 Закону України «Про фермерське господарство» визначено що, члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Для отримання земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) розпаювання необхідно членам даного господарства звернутись до Головного управління з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відведення до якого додається нотаріальна згода землекористувача правовстановлюючі документи фермерського господарства, документ який посвідчує право користування земельною ділянкою, довідка про розмір земельної частки (пай) по даній сільській раді, документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Додатково повідомили, що земельна ділянка яку бажаєте отримати позивач у власність для ведення фермерського господарства знаходиться в оренді фізичної особи ОСОБА_5.

28.04.2017 року позивач вдруге звернувся, через Центр надання адміністративних послуг Вінницької міської ради, із клопотанням до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) по Юрківській сільській раді для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення - рілля, які перебувають у користуванні на умовах оренди ФГ «ОСОБА_5». Повідомив, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виді цільового призначення не скористався. До клопотання додав викопіювання з кадастрової карти, копію паспорту, копію ідентифікаційного номера, нотаріальну копію проекту землеустрою, протокол Загальних зборів учасників ФГ «ОСОБА_5» №2 від 02.02.2017 року, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію розпорядження Тульчинської РДА від 04.12.2012 року №803, нотаріальну копію договору оренди землі, нотаріальну копію Статуту ФГ «ОСОБА_5», нотаріальну копію протоколу № 1 від 01.02.2017 року, нотаріальні заяви ОСОБА_5 та голови ФГ «ОСОБА_5».

Своїм листом, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 10.07.2017 року №З-8414/0-5185/6-17, повідомив позивача про те, що відповідно до частини 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, земелька ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Частина 1 вищезазначеної статті регламентує, що формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Відповідно до частини 6 статті 79-1 цього Кодексу формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Крім того, надання згоди засновником Фермерського господарства «ОСОБА_5» на отримання у власність земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) членами фермерського господарства свідчить про відсутність потреби продовжувати орендні відносини даного господарства та розірвання договору оренди земельної ділянки. Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди розривається за згодою сторін. Враховуючи викладене, у разі якщо фермерське господарство немає змоги використовувати земельну ділянку на умовах оренди, запропонували згаданому господарству звернутись до Головного управління з клопотанням про розірвання договору оренди землі за згодою сторін.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відмові у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд виходить з наступного.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частини восьмої статті 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу .

Крім того, частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року (далі - Положення № 15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з підпунктів 31, 50 пункту 4 Положення № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.

Пунктом 7 Положення № 15 передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Оскільки спірні земельні ділянки належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, саме до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відноситься розгляд питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною відмови ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 2,4 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності), яка викладена у листі від 31.03.2017 року № З-2763/0-1828/6-16, суд зазначає наступне.

Статтею 13 Закону України «Про фермерське господарство» встановлено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Відповідно до статті 7 цього Закону визначено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно вищенаведеної норми частини шостої статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства ...... подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади ...... до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Враховуючи встановлені обставини та норми законодавства, що їх регулюють, суд погоджується, що за відсутності необхідних документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі ОСОБА_3 та згоди землекористувача на вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні ФГ "ОСОБА_5", які є обов'язковими для прийняття рішення про надання дозволу для розробки проекту землеустрою саме для ведення фермерського господарства, відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні такого дозволу в своєму листі від 31.03.2017 року № З-2763/0-1828/6-16.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_3 в частині визнання протиправною відмови ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 2,4 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності), яка викладеної у листі від 10.07.03.2017 року № З-8414/0-5185/6-17, суд зазначає наступне.

Законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Разом із тим, як видно із листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 10.07.2017 р. за №З-8414/0-5185/6-17, відмова у наданні ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки аргументована тим, що земелька ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. А також, що формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Також, в своєму листі відповідач вказав, на те, що надання згоди землекористувача ФГ "ОСОБА_5" на вилучення земельної ділянки, свідчить про відсутність у нього потреби продовжувати договірні відносини та необхідність розірвання договору оренди земельної ділянки, та, враховуючи норми статті 32 Закону України "Про оренду землі", запропонував вищезгаданому фермерському господарству звернутись до Головного управління з клопотання про розірвання договору оренди землі, за згодою сторін.

Проте суд звертає увагу на те, що вимогами статті 118 ЗК України не передбачено обов'язку особи, яка подає клопотання про надання земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства подавати документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Крім того, відповідно до положень частини шостої статті 118 ЗК України, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу забороняється вимагати додаткові матеріали та документи не передбачені цією статтею.

Як зазначалось вище, за наслідком розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі наявності підстав для відмови, така має бути мотивована.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладена у листі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 10.07.2017 р. за № З-8414/0-5185/6-17, не ґрунтується на нормах закону.

Водночас, надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов'язання відповідача надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 2,4 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності, суд зазначає наступне.

До повноважень відповідного органу виконавчої влади віднесено вирішення питання щодо надання дозволу на виготовлення відповідної документації, в т.ч. й відмова у цьому. Отже, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Дискреційні повноваження, насамперед, це сукупність прав і обов'язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон і справедливість.

За таких обставин, враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок та підстави для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд вважає, що відсутні підстави без дотримання такої процедури зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти державний орган.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 2,4 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності), задоволенню не підлягають.

Проте, з метою належного захисту прав позивача є необхідним зобов'язати суб'єкта владних повноважень повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до статті 94 КАС України, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, викладену у листі від 10.07.2017 року №З-8414/0-5185/6-17 у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 2,4 га на території Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (за межами населеного пункту).

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 28.04.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 2,4 га на території Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (за межами населеного пункту).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, вінницька область, код ЄДРПОУ 39767547) сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 320 грн. (триста двадцять гривень).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович