Decision № 69453021, 10.10.2017, Kiliya District Court of Odesa Oblast

Справа № 502/1195/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

секретар судового засідання Урсул Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кілія цивільну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 14.07.2017 року звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 23.12.2014 року у розмірі 51011,63 гривень, а також про стягнення судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 1600 гривень, сплачених позивачем при зверненні до суду.

Позивач зазначив, що відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 23.12.2014 року відповідач отримав кредит у розмірі 28146,97 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: з 1 по 25 число кожного місяця.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з «ОСОБА_2 та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобовязання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Однак позичальник належним чином не виконав зобовязання, покладені на нього, у зв'язку з чим станом на 05.04.2017 року має заборгованість 51011 гривень 63 копійок, яка складається з наступного:

- 21675 гривень 02 копійок заборгованість за кредитом;

- 7335 гривень 10 копійок заборгованість по процентам за користування

кредитом;

- 17340 гривень заборгованість за пенею та комісією;

- 4661 гривень 51 копійок штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не зявився, але на адресу суду від нього надійшло клопотання про те, що позов підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не зявився, про поважність причин неявки суд не повідомив, заяв про відкладання слухання по справі або про розгляд справи за його відсутності не надав.

На підставі клопотання позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 169, 197, 224 ЦПК України.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначено у ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Дослідивши наявні докази, встановивши обставини справи та визначивши відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку:

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 23.12.2014 року укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт про надання кредиту у розмірі 28146 гривень 98 копійок у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими позивачем ОСОБА_2 та правилами, тарифами складають між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно умов Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт погашення заборгованості повинно здійснюватись у встановленому банком (позивачем) порядку, а саме: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця, позичальник (відповідач) повинен надати банку (позивачу) грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1ст. 626 Цивільного кодексу Українидоговором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В ст. 634 ЦК України зазначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу.

Згідно ч. 1ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В ч.1ст. 611 ЦК Українипередбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 1.1.1 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт сторони погодили зменшити розмір заборгованості, що виникла в період з дати надання ОСОБА_1 кредиту, а саме: проценти на 0 гривень, комісію на 0 гривень, пеню на 1281,67 гривень, штраф на 2551,79 гривень.

Згідно п.2.1 Генеральної угоди банк надає відповідачу строковий кредит в сумі 28146,98 гривень на строк 24 місяці, з 23.12.2014 року по 31.12.2016 рік шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжку картку, в обмін на зобовязання відповідача повернути кредит, сплатити відсотки.

Пунктом 2.2 Генеральної угоди передбачено, що при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, останній має сплати штраф у відповідності до Генеральної угоди.

Відповідно до п. 2.3 Генеральної угоди, для надання послуг банк видає позичальнику платіжну картку згідно з п. 2.1 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт.

Відповідно до п. 2.5 Генеральної угоди, позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, процентів, винагороду у відповідності з Генеральною угодою і ОСОБА_2 та правилами.

Згідно з п. 2.8 Генеральної угоди, при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої вказаний в ОСОБА_2 та правилах за кожен день.

Однак, у порушення умов Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідач свої зобов'язання не виконував в повному обсязі, у зв'язку з чимстаном на 05.04.2017 року виникла заборгованість по поверненню кредиту у сумі 51011 гривень 63 копійок, з яких:21675 гривень 02 копійок заборгованість за кредитом; 7335 гривень 10 копійок заборгованість по процентам за користуваннякредитом;17340 гривень заборгованість за пенею та комісією; 4661 гривень 51 копійок штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.

Дослідивши обставини справи та беручи до уваги наведені положення законодавства, суд вважає вимогу позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При звернені до суду ПАТ КБ «ПриватБанк» було сплачено 1600 гривень судового збору, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № ВОТМ0В1DTF від 20.04.2017 року.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне стягнути ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1600 гривень, понесених позивачем при звернені до суду.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, п/рах. 29092829003111) заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.12.2014 року в розмірі 51011 гривень 63 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, п/рах. 29092829003111) судові витрати, які складаються з 1600 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_3