Court ruling № 69421449, 06.10.2017, Kharkiv District Administrative Court

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

У Х В А Л А

06.10.2017 № 820/4596/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника заявника - Щербатюк Ю.А.,

представників відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за поданням Головного управління ДФС у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з поданням, в якому просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ФО-П ОСОБА_3 (податковий номер: НОМЕР_1), застосованого на підставі рішення начальника ГУ ДФС у Харківській області від 02.10.2017 №2897.

В обґрунтування подання заявник зазначає, що 20.09.2017 при виході посадовими особами контролюючого органу за податковою адресою господарського об'єкту, в якому здійснює діяльність ФО-П ОСОБА_3, для проведення фактичної перевірки, після пред'явлення направлень на перевірку та наказу на проведення фактичної перевірки адміністратор суб'єкта господарювання відмовилась від отримання копії наказу під особистий підпис та за вказівкою ФО-П повідомила про відмову у допуску посадових осіб до перевірки, про що складено акт від 20.09.2017 №2964/20/40-14-10/НОМЕР_1. У зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення від 02.10.2017 №2897 про застосування умовного арешту майна відповідача.

Представник заявника в судовому засіданні подання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення подання заперечувала, та зазначила, що ГУ ДФС у Харківській області порушено встановлений законодавством порядок здійснення перевірки, у зв'язку з чим відповідачем було відмовлено в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Також зазначила, що відповідачем в судовому порядку оскаржується наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 13.09.2017 року №4795 "Про проведення фактичної перевірки".

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступні обставини.

Наказом ГУ ДФС у Харківській області від 13.09.2017 №4795 призначено проведення з 14.09.2017 тривалістю десять діб, у відповідності до вимог п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, фактичної перевірки за період діяльності з 14.09.2014 по дату завершення перевірки.

На проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області виписано направлення від 13.09.2017 №№ 6872, 6871.

20.09.2017 о 14 год. 30 хв. посадовими особами контролюючого органу здійснено вихід за податковою адресою господарського об'єкта, в якому здійснює господарську діяльність ФО-П ОСОБА_3 (податковий номер: НОМЕР_1), АДРЕСА_1, з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками за період діяльності з 14.09.2014 по дату завершення перевірки.

Посадовими особами контролюючого органу 20.09.2017 року за податковою адресою здійснення господарської діяльності ФО-П ОСОБА_3 адміністратору було пред'явлено направлення та наказ на проведення фактичної перевірки господарського об'єкту. Після ознайомлення з вказаними документами адміністратор повідомила про відмову у допуску посадових осіб, про що складено акт від 20.09.2017 №2964/20/40-14-10/НОМЕР_1.

Відповідно до п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, у разі коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу може бути застосовано адміністративний арешт майна такого платника податків - як винятковий спосіб забезпечення виконання останнім його обов'язків, визначених законом.

Згідно з п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Рішення про застосування арешту майна платника податків приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу (п. 94.6 ст. 94 ПК України).

За приписами п. 94.10 ст. 94 ПК України обґрунтованість рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт майна платника податків має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області на підставі п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України прийнято рішення від 02 жовтня 2017 р. №2897 про застосування адміністративного арешту майна платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту.

Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в пункті 9 листа від 02.02.2011 № 149/11/13-11.

Враховуючи викладене, суд вбачає, що між сторонами існує спір про право, предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для виникнення обставин для внесення відповідного подання, а саме: платник податків не тільки заперечує проти законності проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, та оскаржує в судовому порядку наказ начальника ГУ ДФС у Харківській області від 13.09.2017 року №4795 про проведення фактичної перевірки господарського об'єкту, в якому здійснює діяльність ФО-П ОСОБА_3

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами існує спір про право, предметом якого є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування умовного адміністративного арешту.

Оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 1833, 157, 160, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Закрити провадження в адміністративній справі за поданням Головного управління ДФС у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали виготовлено 09 жовтня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников