Decision № 6941436, 01.12.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.09 Справа№ 22/224

за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах в особі Військової частини 3002, м.Львів

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод будівельних виробів”, м.Львів

про стягнення 1684,60 грн.

Суддя М.Желік

Представники

від прокуратури: Покора К.В.

від позивача: Кріль О.С. ( довіреність № 8 від 08.01.09р.)

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах в особі Військової частини 3002, м.Львів до Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод будівельних виробів”, м.Львів про стягнення 1684,60 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 30.09.2009р. призначив розгляд справи на 20.10.2009 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 01.12.2009р.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, наполягали на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не зявився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача та прокурору розяснено їх права та обовязки, передбачені ст.22 ГПК України.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, прокурора , суд встановив наступне.

28 березня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством „Львівський завод будівельних виробів” (надалі відповідач) та Військовою частиною 3002 укладено договір № 31 про надання послуг. Предметом договору відповідно до п.1.1 є надання позивачем платних послуг по прибиранню сміття та очищення території та наведення порядку в приміщеннях на ВАТ „Львівський завод будівельних виробів”, м.Львів вул.Персенківка,2.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.4 договору передбачено, що відповідач зобовязаний повідомляти позивача за добу про кількість особового складу який потрібно виділити для виконання робіт. Проводити інструктаж особового складу на конкретному місці. Не залучати особовий склад на роботи повязані з підвищеною небезпекою праці.

Відповідно до п.п.4.2, 4.3 договору розрахунок ведеться на підставі представлення позивачем відповідачу табеля виділення особового складу на роботи не пізніше 6-го числа кожного місяця. Представлений табель виходу на роботи погоджується із відповідачем в якому останній ставить свою візу. За проведення робіт відповідач розраховується з позивачем до 10 числа кожного місяця шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок позивача.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується табелями виділення особового складу військовою частиною 3002 за квітень-травень, червень, липень 2008 р. 15.08.2008р. та 29.10.2008р. відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг на загальну суму 2823,00 грн.

Відповідач в порушення умов договору за надані послуги розрахувався частково і станом на 15.09.2009р. його заборгованість перед позивачем становить 1391,00 грн.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.4.4 договору у разі несвоєчасного розрахунку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від заробленої суми за кожен день прострочення і згідно поданого розрахунку сума пені становить 293,60 грн., яка підлягає стягненню

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення .

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод будівельних виробів” (79000 м.Львів, вул.Персенківка,2, р/р 26002301000064 у ЛФ АКБ „Мрія”, МФО 385316, ЄДРПОУ 01267426) на користь Військової частини 3002 (79060 м.Львів, вул.Кн.Ольгаи 105, р/р 35223002000863 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, ЄЛРПОУ 08682683) 1684,60 грн. заборгованості.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод будівельних виробів” (79000 м.Львів, вул.Персенківка,2, р/р 26002301000064 у ЛФ АКБ „Мрія”, МФО 385316, ЄДРПОУ 01267426) в доход державного бюджету 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя