Sentence № 69398402, 09.10.2017, Industrialnyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Kharkiv City)

Суддя Ізмайлов І. К..

Справа № 644/10628/15-к

Провадження № 1-кп/644/66/17

09.10.2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2017 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.

за участю прокурора - Тоічкіна С.М., Попелкова В.В., Сіровицького Д.Л., Гур'янової Н.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

при секретарі - Яковлевої М.М., Дашковій Х.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220050000029, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Харкова, неодруженого, раніше судимого: 28.02.2005 р. Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі в силу ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, 06.03.2007 року Калінінським районним судом м. Горлівки Донецької області за ч.4 ст. 187, ст. 71 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 21.12.2012 року на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Харкова умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 17 днів, проживаючого: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в :

09 квітня 2015 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_1 у групі з невстановленою під час досудового розслідування особою, діючи згідно до раніше розробленого ними плану, з метою скоєння розбійного нападу на ОСОБА_2, під'їхали на автомобілі марки «ВАЗ 21013» під керуванням ОСОБА_3, до під'їзду АДРЕСА_2. Дочекавшись ОСОБА_2, який повертався додому зі своєю дружиною - ОСОБА_4, ОСОБА_1 та невстановлена під час досудового розслідування особа вийшли з автомобілю, надягли раніше приготовані маски (балаклави) після чого ОСОБА_1 та невстановлена під час досудового розслідування особа за допомогою раніше підготовлених знарядь вчинення злочину - двох металевих палиць, вчинили напад на ОСОБА_2 з метою заволодіння його майном.

ОСОБА_1 разом із невстановленою під час досудового розслідування особою, маючи умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_2, поєднане з застосуванням насильства, вдягнені у маски (балаклави), підбігли до потерпілого ОСОБА_2 та один з них наніс потерпілому один удар металевою палицею в область голови, в наслідок чого ОСОБА_2 впав на асфальт, після чого, з метою заволодіння майном потерпілого, ОСОБА_1 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, діючи спільно та узгоджено, нанесли потерпілому не менше 10 ударів металевими палицями по руках, тулубу та ногах, спричинивши йому, тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови та правої голені, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров'я; закритий перелом лівого ліктьовою відростку зі зміщенням, закритий перелом лівого надколінника без зміщення, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Надалі ОСОБА_1 зірвав з руки ОСОБА_2 годинник марки "Аdrіаtіса" моделі АDR 8177.5226 СН, вартістю якого 5135,40 грн. та заволодів ним.

Після скоєння розбійного нападу ОСОБА_1 та невстановлена під час досудового розслідування особа з місця вчинення злочину зникли, заволодівши майном потерпілого ОСОБА_2 та спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 5 135,40 грн.

ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, винним визнав себе частково, не заперечував факту спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, заперечуючи при цьому корисливий мотив та факт заволодіння майном потерпілого, пояснив, що в той день йому зателефонував знайомий з м. Києва ОСОБА_5 і запропонував зустрітися. Близько 13 години в м. Харкові в районі станції метро "Київська" зустрівся з ОСОБА_5, який познайомив його з чоловіком на ім'я

ОСОБА_4. Сіли в автомобіль ОСОБА_3 і десь у 15 годині прибули на вул. Грицевця у. Харові. Гуляли біля автомобілю до 18 години. Перебуваючи в автомобілі на задньому сидінні ліворуч, на підлозі побачив палицю замотану ізоляційною стрічкою, за вагою зрозумів, що це металевий прут, а не труба, поряд з палицею була "балаклава". Побачив потерпілого який проходив спереду автомобіля, який йому не сподобався і він захотів його побити.

Мовчки взяв палку, одяг "балаклаву" чорного кольору та вийшов з автомобіля.

Коли вийшов з автомобіля то ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в автомобілі не було. Де подівся ОСОБА_5 не знає. Коли підходив до потерпілого то побачив, що той лежить на землі і за 1,5 м. від нього стояв ОСОБА_4, на якому була "балаклава" зеленого кольору і який замахувався такою-ж палицею. Вважає, що потерпілий впав після удару який наніс ОСОБА_4. Як наносив ОСОБА_4 перший удар він не бачив, оскільки вилазив з автомобіля. Все відбулося мовчки.

Підійшовши до потерпілого побачив, що той лежав на лівому боці і наніс йому 2-3 удари по кінцівках по правій руці та правій нозі. Куди бив ОСОБА_4 він не дивився. Потім мовчки сіли в автомобіль і поїхали геть. У потерпілого годинника не бачив та його не брав, також не бачив, щоби це робив хтось інший. Бачив, як ОСОБА_4 щось підняв, а що це було не знає. Коли ОСОБА_4 вийшов з автомобіля, він його ніколи більше не бачив.

Стверджував, що причиною побиття було те, що йому не сподобався ОСОБА_2 свої дії ні з ким не узгоджував, чому потерпілого почав бити ОСОБА_4 теж не знає. Коли таке бажання виникло нікому про це не казав.

В судовому засіданні продемонстрував татуювання на шиї з правого боку - цифру 13 "гострокутну" (готичним шрифтом).

В подальшому змінивши показання зазначив, що за 2 дні до події йому зателефонував ОСОБА_5, попросив про зустріч при зустрічі в центрі м. Харкова він попросив допомоги і запропонував з'їздити до однієї особи. Вони приїхали на пров. Котлова у м. Харкові до автосалону "Фіат" і там ОСОБА_5 познайомив його з ОСОБА_6.

ОСОБА_6 в його присутності розповів ОСОБА_5, що є такий ОСОБА_7, який причетний до зникнення 100000 доларів США, після чого переховувався в РФ. Його участь потрібна була у побитті ОСОБА_2, йому показали фото ОСОБА_2, повідомили деякі особисті дані. В автомобілі приїхали до місця проживання ОСОБА_2, показали під'їзд будинку, повідомили в якій квартирі живе, приблизний час коли він йде з дому та приходить, за участь у побитті ОСОБА_6 пообіцяв йому 500 доларів США, потім роз'їхались. Коли закінчилась зустріч то ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 спортивну валізу.

09.04.2015 р йому зателефонував ОСОБА_5, вони зустрілися в районі станції метро "Київська" де ОСОБА_5 підвів його до автомобіля і познайомив з ОСОБА_4, якихось особистих прикмет у вигляді татуювань у ОСОБА_4 він не бачив. Зазначив, що він поїде з ними. Обговорюючи дії ОСОБА_5 сказав, що дасть знати коли і як діяти. Вони поїхали до місця проживання ОСОБА_2 и з 12 години почали чекати.

Ввечері ОСОБА_2 вийшов з під'їзду, ОСОБА_8 сказав, що це потрібна людина і сказав, що коли той буде повертатися підійдуть до нього. ОСОБА_5 сказав, що він вийде та почне розмову з ОСОБА_2, а у разі якщо розмови не вийде то він схопить дружину ОСОБА_7 і це буде сигналом для нього та ОСОБА_4 на побиття ОСОБА_2 При цьому він достав валізу, яку напередодні йому передав ОСОБА_6 и достав з неї 2 "балаклави" та палиці.

Він та ОСОБА_4 залишились в автомобілі та спостерігали, а коли ОСОБА_5 схопив жінку и став відволікати то вони з ОСОБА_4 вискочили з автомобіля.

Після побиття за командою ОСОБА_5 сіли в автомобіль, маску та палицю віддав ОСОБА_4. На зворотному шляху він та ОСОБА_4 на станції метро "Київська" вийшли з автомобілю, а ОСОБА_5 десь в цьому районі зустрічався з ОСОБА_6 і передав йому маски, сумку потерпілої та інші речи, обіцяну винагороду у 500 доларів США не отримав.

Наполягає на тому, що потерпілому лише спричиняв тілесні ушкодження, нічого забирати не домовлялись, він нічого не брав и не бачив щоби ОСОБА_4 щось брав. В автомобілі у ОСОБА_5 він запитав навіщо той взяв речі жінки, ОСОБА_5 сказав, що вони так домовились с ОСОБА_6 на доказ виконання "замовлення".

Потім ОСОБА_5 сказав, що коли ОСОБА_6 перевірить, що дійсно побили ОСОБА_2 то заплатить.

Після всього заходив на квартиру де були ОСОБА_5 та ОСОБА_4 годинника ні в кого не бачив.

Цивільний позов визнав частково в частині відшкодування витрат на лікування і в частині спричиненої маральної шкоди у сумі 30-40 тис. грн..

Окрім часткового визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, його вина у скоєному підтверджується сукупністю доказів досліджених при судовому розгляді, які не суперечать обвинуваченню:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 даними в ході судового розгляду про те, що 09 квітня 2015 р. він з дружиною повертався додому. Біля під'їзду почав доставати ключі. В цей момент йому нанесли удар по голові ззаду, здалося, що трубою. Він впав на спину потім повернувся на правий бік, закривав руками голову і намагався відбиватися ногами, крутився на землі, нападників було двоє, вони були навколо нього ОСОБА_1 з переду. Йому наносили удари палицями які били були замотані синьою ізоляційною стрічкою. Били вдвох палиці довжиною близько 1 метра в діаметром 50 мм. Удари наносили по всьому тілу, голові, кінцівках від 15 до 20 ударів

Він чітко бачив очі нападників, один був високий, другий нижчий, а той хто напав а дружину ОСОБА_5 в капюшоні. ОСОБА_1 був в темному одязі в чорній балаклаві, другий низький в темному одязі та зеленій балаклаві.

Після побиття ОСОБА_1 нахилився зірвав годинник Адріатіка з лівої руки. І вони як за командою сіли в автомобіль ОСОБА_5 спереду, а ОСОБА_1 и третій позаду, водій весь час сидів в автомобілі. ОСОБА_5 побіг останній і він бачив, як той вирвав у дружини сумку.

У ОСОБА_1 на шиї під балаклавою побачив татуювання у виді кутового узору.

Окрім годиннику у нього при собі нічого не було.

Заперечує свою причетність до недостачі яких би то не було коштів з будівництвом не пов'язаний, з ОСОБА_6 не знайомий. В РФ працював в листопаді-грудні 2014 р. в м. Москва. Боргів ні перед ким не має, претензій та вимог ніколи ніхто йому не висував. ОСОБА_5 з ним не розмовляв.

- показаннями свідка ОСОБА_4 даними в ході судового розгляду про те, що 09 квітня 2015 року близько 18 години 45 хвилин біля під'їзду будинку одночасно на неї та чоловіка ОСОБА_2 напали троє чоловіків, на неї один в капюшоні, а на ОСОБА_2 двоє в "балаклавах". Чоловік у капюшоні напав на неї зі спини та повалив на землю і став її утримувати. Вона бачила, що біля дверей у будинок двоє били ОСОБА_2 залізними битками перемотаними синьою ізоляційною стрічкою довжиною близько метра.

ОСОБА_1 вищій за іншого на пів голови, був в темній масці, а другий в масці болотного кольору. Хто перший наніс удар чоловіку не пам'ятає. ОСОБА_2 лежав на правому боці та закривав обличчя та голову. Перший удар чоловіку точно нанесли биткою в тім'я, хто бив сказати не може, але чоловік упав на бетонну підлогу на правий бік. Скільки ударів точно сказати не може, били не тільки палицями, але і ногами.

Все відбулося за 2-3 хвилини, ОСОБА_5 зняв з неї золотий браслет забрав сумку, після чого всі побігли до автомобіля ВАЗ в який сіли всі троє і поїхали. При побитті голосів вона не чула були лише жести.

Після побиття чоловік сказав, що в нього пропав годинник, як його зняли він не казав.

Вона впізнала ОСОБА_1 за ростом, розрізом очей та будові тіла.

- показаннями свідка ОСОБА_3 даними в ході судового розгляду про те, що він займається звозом, 09 квітня 2015 року йому зателефонував чоловік на ім'я ОСОБА_4 та попросив його забрати від станції метро "Київська" він приїхав та забрав його на оговореному місці в 10 чи 11 годині з ним було ще двоє чоловіків. На автомобілі він їх повіз по вказаному ними маршруту і в Орджонікідзевському районі біля універсаму "Класс" ОСОБА_4 вийшов з автомобіля. Він з іншими двома чоловіками поїхав далі і через незначний проміжок часу, особам які залишились в автомобілі, зателефонували, вони попросили зупинити автомобіль, вийшли з нього та попросили залишити номер телефону. Він поїхав додому, близько 17 години 30 хвилин йому зателефонували ці двоє хлопців і попроси їх забрати з того місця де він їх залишив. Коли він їх забрав вони сіли на заднє сидіння і за їх вказівками поїхали до місця де потрібно було забрати Сашу, потім вони попросили зупинити автомобіль і вийшли. Неподалік від автомобіля відбулася бійка. Ніяких палок і "балаклав" він в своєму автомобілі не перевозив і не бачив. Також не бачив щоб особи яких він перевозив були в масках. Все відбувалося дуже швидко він чув крики і вже через хвилину вони сіли на заднє сидіння, а ще через декілька секунд на переднє сидіння сів ОСОБА_4 і вони йому сказали їхати. В районі станції метро Масельського попросили зупинити автомобіль і двоє чоловіків вийшли, а ОСОБА_4 залишився в автомобілі. Вони розмовляли і тоді ОСОБА_4 сказав, що його справжнє ім'я ОСОБА_5. Він попросив відвезти його на квартиру, по дорозі з кимсь говорив по телефону. Зупинились на станції метро "Київська" в машину підсіли його знайомі серед яких був ОСОБА_1, якого він тоді побачив вперше і попросили відвезти їх до магазину "АТБ" на вул. Клочківську, де їх затримали співробітники міліції, перевірили документи та відпустили. ОСОБА_5 запропонував разом з ними відпочити та випити і він погодився. Адресу квартири куди приїхали не пам'ятає. Годинника у ОСОБА_1 він не бачив. Не зміг прокоментувати заяви ОСОБА_1 з приводу перебування в автомобілі з ранку та наявності в автомобілі "балаклав" та труб.

- показаннями свідка ОСОБА_9 даними в ході судового розгляду про те, що в березні 2015 року вона познайомилась з ОСОБА_1, підтримували спілкування, потім перестали. Вона більше спілкувалась з ОСОБА_5. В квітні їй зателефонував ОСОБА_5 і запропонував зустрітися. Вона погодилась приїхала близько 23 години до будинку 19 по вул. Лермонтовській у м. Харкові, зачекала хвилин 10, під'їхав автомобіль з якого вийшов ОСОБА_5 і вони з ним у двох пішли у квартиру. Пізніше в квартиру прийшли ОСОБА_1 з хлопцем на прізвисько "ОСОБА_11" і ще дві дівчини. Годинника у ОСОБА_1 вона не бачила. Годинник який впізнала в міліції бачила у "ОСОБА_11", а зазначила слідчим, що бачила їх у ОСОБА_1 оскілки була у пригніченому стані в зв'язку з тим, що її баба потрапила до лікарні, вперше була в міліції, а також до впізнання практично 14 годин провела у відділку без засобів зв'язку. Годинник наручний чоловічій, круглої форми, громіздкий, годинник був в руках у "ОСОБА_11", він його показував, сказав, що купив.

- показаннями свідка ОСОБА_6 даними в ході судового розгляду про те, що точну дату не пам'ятає, однак біля 4-го ліцею, де тренується син знайшов пакет з паспортом якимось розірваним папером, а також знайшов палицю загорнуту у газету. Потім з'ясувалося, що вказані предмети з грабежу якоїсь дівчини.

Цей пакет підійняв з землі, подивився думав, що там гроші, паспорт поклав до валізи, а палку вирішив викинути за гаражами, щоб не валялася біля школи. Коли відходив від автомобілю по вул. Лермонтовській, до нього звернулися патрульні поліцейські і він розповів про знахідку. З поліцейськими прослідував до Київського відділу поліції. За паспортом з'ясувалось, що в цей день власницю паспорта пограбували.

З ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а також з ОСОБА_2 він незнайомий, потерпілим з приводу крадіжок ніколи не був. Працює в "Автограф-М" на вул. Котлова у м. Харкові з 2013 року. В день коли знайшов паспорт та палицю провів на роботі, а після роботи поїхав за своїм сином до місця його тренування.

- показаннями свідка ОСОБА_5 даними в ході судового розгляду про те, що знайомий з ОСОБА_1 на протязі року. Щодо злочину у відношенні ОСОБА_4 то він показання давав раніше в суді, злочин вчинив з невідомими особами, вони були в "балаклавах". Він не бачив, щоби хтось щось забирав у ОСОБА_7

Він на злочин поїхав за проханням знайомого, який поскаржився, що ОСОБА_7 образив його сестру, за це грошей йому ніхто не обіцяв. Осіб які з ним були в "балаклавах" він не знає, був там ОСОБА_1 чи ні він точно сказати не може. Били ОСОБА_7 палками, він стояв до них спиною і подробиці не бачив.

У вечері бачив ОСОБА_1 у квартирі з ним домовлялись зустрітися раніше. Він не знає хто такий ОСОБА_6

Заперечував показання ОСОБА_1 про організацію вчинення злочину ним та ОСОБА_6 та передачі ним сумки ОСОБА_6

Згідно до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 червня 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та засуджено до 5 років позбавлення волі, у відповідності зі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

Згідно мотивувальної частини вироку 09.04.2015 р., ОСОБА_5 в групі з двома невстановленими особами, під'їхали на автомобілі ВАЗ 21013, під керуванням ОСОБА_3, до під'їзду АДРЕСА_2 з метою з'ясування стосунків з ОСОБА_2 Згідно з попередньою домовленістю ОСОБА_5 повинен був утримувати ОСОБА_4, у той час як невстановлені особи будуть розмовляти з її чоловіком ОСОБА_2 В подальшому ОСОБА_5 та двоє невстановлених осіб, вийшли з автомобіля та попрямували до ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Згідно з попередньою домовленістю ОСОБА_5 підбіг до ОСОБА_4, ззаду, та схопивши її за шию, повалив на землю, та утримував, не даючи змоги підвестися. В цей же час двоє невстановлених осіб, підбігли до потерпілого ОСОБА_2 та нанесли йому тілесні ушкодження, про умисел на заподіяння майном ОСОБА_5 відомо не було. Під час утримання ОСОБА_4 у ОСОБА_5 виник умисел на відкрите заволодіння майном, реалізуючи який він намагався зняти кільце з руки потерпілої, але не зміг, зірвав з зап'ястку руки золотий ланцюжок, а також заволодів жіночою сумкою, у якій знаходився гаманець, , чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_4 на загальну суму 3218 грн. (т. 1 а.с. 148-151)

- даними які містяться в протоколі огляду місці події від 09.04.2015 року та фототаблиці до нього згідно до яких біля першого під'їзду будинку 17 по вул. Грицевця у м. Харкові на незначній відставні біля порогу виявлено сліди бурого кольору (т. 1 а.с. 163-165)

- даними які містяться в протоколі впізнання від 14.09.2015 року та фототаблиці до нього згідно до яких ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_1 як особу, яка приймала участь в нападі 09.04.2015 року за зростом, побудовою тіла та розрізом очей. (т. 1 а.с. 208-211)

- даними які містяться в протоколі впізнання від 14.09.2015 року та фототаблиці до нього згідно до

яких ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка приймала участь в нападі 09.04.2015 року, за зростом, будовою тіла, розрізом очей та татуюванням на шиї праворуч. (т. 1 а.с. 212-215)

- висновком судово-медичної експертизи № 291-А/15 від 29.04.2015 р. згідно висновкам якої у зв'язку з подією 09.04.2015 року, у ОСОБА_2, мали місце: - забиті рани голови і правої гомілки - це легкі тілесні ушкодження, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я, та закритий перелам лівого ліктьового відростка зі зміщенням, закритий перелам лівого надколінника без зміщення - що відносяться до категорії середньої ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я (т. 1 а.с. 216-217)

- висновком судової товарознавчої експертизи № 4386 від 26.05.2015 року, згідно висновків якої ринкова вартість чоловічого годинника марки "Аdrіаtіса" моделі АDR 8177.5226 СН, з врахуванням зниження якості від зносу, станом на 09.04.2015 року складає 5135,40 грн. (т. 1 а.с. 218-220)

- даними які містяться в протоколі впізнання від 20.05.2015 року та фототаблиці до нього згідно до яких ОСОБА_9 впізнала годинник, який бачила 09.04.2015 року за фотознімком наданим потерпілим. (т. 1 а.с. 221-222)

- копією заяви ОСОБА_6 про добровільну видачу знайдених ним паспорта ОСОБА_4, розірвані шматки паперу та металевий прут обмотаний ізоляційною стрічкою. (т. 1 а.с. 238)

- постановою слідчого від 16.04.2015 року про визнання та приєднання до провадження № 12015220530001077 речових доказів, згідно якої серед іншого визнано в якості речових доказів палицю синього кольору, довжиною 65 см., діаметром 3,35 мм, вагою 2,5 кг. паспорт на ім'я ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 243-244)

Отже посилання ОСОБА_1, щодо його непричетності до заволодіння майном потерпілого матеріалами справи не підтверджується.

Так згідно показань ОСОБА_1, який не заперечує причетності до спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, якому він наніс 2-3 удари палицею по кінцівках коли той лежав на лівому боці, в той же час згідно до показань потерпілого у момент спричинення тілесних ушкоджень він лежав на правому боці і удари отримував зліва, що співпадає з висновками судово-медичної експертизи, відповідно якої мають місто перелами лівого ліктьового відростка та лівого наколінника, при цьому виявлено забиту рану правої гомілки, що не відповідає по кількості ударів зі слів самого ОСОБА_1 ОСОБА_1 не заперечував у судовому засіданні про те, що саме він під час нападу був у балаклаві чорного кольору та має татуювання на ший праворуч. При цьому потерпілий ОСОБА_2 стверджує, що саме особа в масці (балаклаві) чорного кольору та з татуюванням на шиї праворуч, зірвала в його з руки годинник. В той же день, після вчинення нападу ОСОБА_9 перебуваючи у компанії ОСОБА_5, ОСОБА_1 та чоловіка на прізвище «ОСОБА_11» бачила у останнього чоловічий годинник, який в подальшому впізнала за фотознімком наданим самим потерпілим.

Щодо умислу ОСОБА_1 то судовим розглядом встановлено, що останній, заздалегідь приготував, разом з невстановленою особою, маски (балаклави) та металеві прути обмотані ізоляційною стрічкою, що свідчить про намір спричинення тілесних ушкоджень.

Разом з тим судовим розглядом не встановлено, що ОСОБА_1 спричиняв тілесні ушкодження з метою залякування, оскільки як потерпілий так і ОСОБА_6 заперечують факт наявності боргових зобов'язань, крадіжок та інше. Більш того, сам потерпілий ОСОБА_2 заперечує факт виникнення конфліктних відносин будь з ким, та пред'явлення до нього якихось претензій будь ким, як до нападу так і під час нього.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 зазначив, що діяв на прохання знайомого чию сестру образив потерпілий, при цьому з його показань вбачається, що інші двоє нападників теж діяли на прохання знайомого, але він їх в обличчя не бачив. Вказані показання суд оцінює критично, як такі що створюють ОСОБА_1 алібі у непричетності до скоєння даного злочину, оскільки як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3, заперечують факт перебування в автомобілі у масках. Хоча з показань ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в автомобілі був водій ОСОБА_3 і троє осіб які і вчинили злочин.

Отже слід дійти висновку, що ОСОБА_1 за нез'ясованих обставин погодившись на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, будучи в масці озброївшись металевою палицею діяв з умислом на напад з ціллю заволодіння майном потерпілого, що і підтвердилось діями ОСОБА_1 та сприйняттям потерпілого.

Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій.

При призначенні ОСОБА_1 покарання за вчинене, суд враховує характер та ступень тяжкості

вчиненого ним злочину, який є тяжким злочином, відношення обвинуваченого до скоєного, данні про особу обвинуваченого, який не працює, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, задовільно характеризується в побуті, підтримує фактичні сімейні стосунки з ОСОБА_10 та опікується її дочкою.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Обставинами, які пом'якшують покарання судом визнається каяття у визнанні факту побиття потерпілого.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, данні про особу, наявність пом'якшуючої і відсутність обтяжуючих обставин, тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та його ставленця до вчиненого, з ціллю виправлення та попередження вчинення нових злочинів, ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах передбачених ч. 2 ст. 187 КК України.

Обвинувачений затриманий 09 вересня 2015 року та до часу постановлення вироку перебуває під вартою, а тому, суд вважає на необхідне провести ОСОБА_1 перерахунок часу попереднього ув'язнення у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України (у її редакції від 26.11.2015 р.) з часу фактичного затримання по 21 червня 2017 року (до редакції від 18.05.2017 р.) із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування 10019,17 грн. витрат на проведення лікування підлягає задоволенню у повному обсязі у зв'язку з його визнанням. Позов в частині стягнення 9303 грн. у відшкодування вартості майна - годинника підлягає частковому задоволенню на суму 5135,40 грн. відповідно до встановленої вартості годинника марки "Аdrіаtіса" моделі АDR 8177.5226 СН встановленої висновком судової товарознавчої експертизи № 4386 від 26.05.2015 року.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 на суму по 100000 грн., про відшкодування моральної шкоди спричиненої в зв'язку зі вчиненням злочину підлягають частковому задоволенню. Виходячи з принципу розумності та наслідків, що наступили, суд задовольняє позов ОСОБА_2 на суму 10000 грн.

Судові витрати за проведення експертиз та речові докази відсутні.

Розподіл судових витрат в частині цивільного позову суд вирішує в порядку ст. 88 ЦПК України в зв'язку з чим вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 1280 грн.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України і призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Зарахувати у строк відбуття покарання перебування ОСОБА_1 під вартою з 09 вересня 2015 року, з моменту його фактичного затримання.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 р.) зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 09 вересні 2016 року по 21 червня 2017 року включно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити раніше обрану - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15154, 57 грн. (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят чотири грн.57 коп.) у відшкодування майнової шкоди та 10000 грн. (десять тисяч грн.) у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 1280 грн., одержувач: код: 37999701, УДК в Орджонікідзевському районі м. Харкова, Банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31214206700009, КБКД: 22030001.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити прокурору і засудженому негайно після його проголошення.

На вирок може бути подана апеляційна скарга, з підстав передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через районний суд.

Суддя: І.К. Ізмайлов