Court ruling № 69396164, 04.10.2017, Kirovohrad Regional Court of Appeal

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1058/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суровицька Л. В.

УХВАЛА

Іменем України

04.10.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої судді Суровицької Л.В.,

суддів Гайсюка О.В., Чельник О.І.

секретар Бодопрост М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Берегиня-М» на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня-М», третя особа – Реєстраційна служба Кіровоградського районного управління юстиції в Кіровоградській області про визнання договору оренди землі недійсним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня-М», третя особа – Реєстраційна служба Кіровоградського районного управління юстиції в Кіровоградській області про визнання договору оренди землі недійсним.

Зазначала, що їй на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 5,8963 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. З листа від 13 травня 2015 року Управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області їй стало відомо про те, що згідно земельно-кадастрових даних управління зареєстровано договір оренди землі від 01 грудня 2014 року, укладений між нею та ТОВ «Агрофірма «Берегиня-М» терміном на десять років, зареєстрований 13 грудня 2014 року.

Проте, вказаний договір оренди землі вона не підписувала та нікого не уповноважувала на його підписання. Просила суд визнати недійсним договір оренди належної їй земельної ділянки, зареєстрований як укладений між нею та відповідачем терміном на десять років, починаючи з 13 грудня 2014 року. Просила скасувати державну реєстрацію права оренди товариства та зобов’язати товариство повернути належну їй на праві власності земельну ділянку (а.с.4-6).

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2017 року позов задоволено ( а.с.170-174).

В апеляційній скарзі ТОВ Агрофірма «Берегиня-М» просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ підтримала доводи апеляційної скарги, а позивач та її представник заперечили проти цих доводів і просили рішення суду залишити без змін.

Представник третьої особи, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі (ст.14 Закону України "Про оренду землі").

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч.3 ст.203 ЦК України.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 жовтня 2010 року № 1596, є власником земельної ділянки площею 5,8963 га, розташованої на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (а.с. 13,14,15-16).

Попереднім власником земельної ділянки була її мати ОСОБА_3, яка померла 29 листопада 2009 року.

Надані відповідачем та Кіровоградською районною державною адміністрацією Кіровоградської області копії договору оренди землі від 01 грудня 2014 року, свідчать, що між ОСОБА_2Г, як орендодавцем та ТОВ Агрофірма «Берегиня-М», як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,8963 га, розташованої на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області строком на 10 (десять) років, який зареєстровано 13 грудня 2014 року в Національній кадастровій системі (а.с.80-83,17, 124,125-132).

Згідно відповіді Кіровоградської районної державної адміністрації від 03 січня 2017 року у зв’язку із зміною порядку реєстрації договорів, оригінал договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма «Берегиня-М» не виявлено (а.с.139).

В судовому засіданні першої інстанції представник ТОВ Агрофірма "Берегиня-М" повідомив, що у звя зку з крадіжкою документів з офісу товариства, не може надати примірник оригіналу оспорюваного договору оренди землі.

Як підстави для задоволення позову про визнання договору оренди землі недійсним, позивач зазначала те, що вона не підписувала договір оренди з відповідачем та нікого не уповноважувала на його підписання.

Ухвалою Кіровоградського районного суду від 06 лютого 2017 року призначалась у справі судова почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено Кіровоградському відділенню ОНДІСЕ (а.с.151-152), проте у зв’язку з тим, що вказана установа не проводить експертизи по копіям документів, ухвала суду була повернута без виконання (а.с.154).

Для вирішення питання про виконання підпису певною особою необхідні спеціальні знання, а тому, відповідно до ст. 143 ч. 1 ЦПК України, за наявності між сторонами спору з приводу цієї обставини, це є підставою для вирішення судом за клопотанням сторін чи будь-кого з них питання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

За клопотанням позивача, її представника, ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 червня 2017 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (а.с.219-220).

Судом на вирішення експерта поставлено питання: Ким, ОСОБА_2 чи іншою особою виконані підписи в графі «Орендодавець» примірника копії договору оренди землі від 01 грудня 2014 року, укладеного між сторонами та наданого ТОВ «Агрофірма «Берегиня-М» та в графі «Орендодавець» копії договору оренди землі від 01 грудня 2014 року, укладеного між сторонами та наданої Кіровоградською РДА Кіровоградської області?

Відповідно до ст.53 ЦПК України в порядку експертної ініціативи було поставлене питання, що може мати значення для справи, а саме: Чи не нанесене зображення підпису від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» примірника копії договору оренди землі від 01 грудня 2014 року, укладеного між сторонами та зображення підпису в копії п’ятої сторінки паспорта громадянина України на ім’я ОСОБА_2 (а.с.11), надане в якості зразка підпису ОСОБА_2, з використанням одного і того ж зображення підпису (оригіналу або його проміжної копії)?

Висновком експерта № 437/1 від 18 липня 2017 року судової почеркознавчої експертизи встановлено, що питання, поставлене судом не вирішувалось, оскільки відповідь на питання, поставлене за ініціативою експерта відповідно до ст.53 ЦПК України свідчить про те, що зображення підпису від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» примірника копії договору оренди землі від 01 грудня 2014 року, укладеного між сторонами та наданого ТОВ «Агрофірма «Берегиня-М» отримане з підпису ОСОБА_2, наявного на п’ятій сторінці її паспорта громадянина України або його копії (в тому числі електронної), а отже, сама копія сторінки договору із зображенням підпису ОСОБА_2 виготовлена шляхом монтажу (а.с.237-240,241-242).

За таких обставин висновком експертизи спростовуються заперечення відповідача про те, що ОСОБА_2 особисто підписувала договір оренди землі від 01 грудня 2014 року та підтверджуються доводи позивача про те, що вона вказаний спірний договір оренди землі не підписувала.

Враховуючи те, що договір оренди землі від 01 грудня 2014 року з ТОВ АГ «Берегиня-М» ОСОБА_2 особисто не підписувала, повноваження на це іншій особі не надавала, що свідчить про відсутність волі орендодавця на його укладення, є правові підстави для визнання вказаного договору недійсним.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Та обставина, що суд першої інстанції у мотивувальній частині зазначив про ухилення відповідача від проведення почеркознавчої експертизи, не вплинула на правильність рішення суду.

Позивач відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України надала належні та допустимі докази на підтвердження підстав своїх вимог, а відповідач в установленому законом порядку їх не спростував.

Факт здійснення державної реєстрації договору оренди землі, в якому міститься підпис орендодавця та орендаря, на який посилається відповідач в апеляційній скарзі, не спростовують доводи позивача про відсутність її волевиявлення на укладення вказаного договору та не доводить факт підписання нею особисто спірного договору.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Як свідчать матеріали справи, питання витребування доказів та виклик свідка для допиту в судовому засіданні, суд першої інстанції вирішував не з власної ініціативи, а за клопотанням позивача.

Дії орендаря по виплаті орендної плати стосуються виконання договору, а не укладення, тоді як правове значення для визнання правочину недійсним має додержання його сторонами вимог закону саме при його укладенні, а не виконанні.

Суд першої інстанції всебічно і повно з’ясував обставини справи, дав їм відповідно до вимог ст.212 ЦПК України належну правову оцінку та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Берегиня-М", відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя Л.В.Суровицька

Судді О.В.Гайсюк

ОСОБА_4