
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
04.10.2017 р. Справа№ 914/1791/17
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Зубко С.В. розглянувши матеріали справи
за позовом:
Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» ПАТ «Українська залізниця», м.Київ;
до відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька транспортна компанія», м.Львів;
про:
стягнення 852 074,85 грн.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» ПАТ «Українська залізниця», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька транспортна компанія», м.Львів про стягнення 852 074,85 грн.
На електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача (зареєстроване канцелярією суду 04.10.17 р. за вх. №33678/17) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Вказане клопотання мотивоване неможливістю представника прибути в судове засідання 11.10.2017 р. у зв’язку із тимчасовою відсутністю фінансування витрат на відрядження представника.
Розглянувши дане клопотання суд вважає, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 74-1 ГПК України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.
Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.
Зі змісту наведеної норми права слідує, що необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, який розглядає господарську справу.
Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не встановлені законом, проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні стороною документів.
Проведення судового засідання в режимі відеоконференції позбавляє учасника процесу, який за допомогою відеоконференції бере участь у засіданні суду, можливості подати докази під час судового засідання, у тому числі й надати суду оригінали документів, ознайомитись із матеріалами справи, брати участь в огляді наданих іншою стороною документів.
На думку суду, проведення судового засідання у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли через об’єктивні причини учасник процесу не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.
Заявником належним чином не обгрунтовано неможливість прибуття представника в судове засідання в загальному порядку.
Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Суд виходить з того, що у разі неможливості конкретного представника прийняти особисту участь у судовому засіданні, позивач не позбавлений права надати відповідні докази засобами поштового зв’язку, а також можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов’язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника, як і інші обставини, підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК України). Відсутність коштів для чи оплати послуг чи забезпечення відряджень представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні і невиконання інших вимог суду згідно ухвали.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що розподіл витрат, пов’язаних з розглядом справи, в тому числі й витрат, пов’язаних з явкою представників сторін у засідання, якщо таку явку судом було визнано обов’язковою, проводиться судом за результатами вирішення спору у відповідності до ч.5 ст.49 ГПК України. Таким чином, у випадку встановлення судом підставності позовних вимог та задоволення позову позивач матиме змогу відшкодувати понесені витрати за рахунок відповідача.
Також суд вважає, що розгляд справи в режимі відеоконференції може значно збільшити час проведення судового засідання, а також ускладнити або унеможливити його проведення у випадку неналежної якості зв’язку чи виникнення технічних несправностей в системі відеоконференцзв’язку.
З огляду на викладене, беручи до уваги також складність справи та значну суму заборгованості, стягнення якої є предметом спору у справі, суд не вбачає можливості здійснювати розгляд господарської справи №914/1791/17 в режимі відеоконференції, а тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 74-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» ПАТ «Українська залізниця» про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити
Суддя Мазовіта А.Б.
The court decision No. 69384713, Commercial Court of Lviv Oblast was adopted on 04.10.2017. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 914/1791/17. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: