Court ruling № 69379494, 06.10.2017, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження у справі

6 жовтня 2017 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про встановлення факту недійсності реєстрації права власності на нерухомість,

ВСТАНОВИВ:

4 жовтня 2017 р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту недійсності реєстрації права власності на нерухомість.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї матеріалами вважаю за необхідне відмовити у відкриті провадження у справі з таких підстав.

Згідно зі ст. 234 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Разом із цим, ч. 1 ст. 256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним в свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Зміст заяви ОСОБА_1 - встановлення факту недійсності реєстрації права власності на нерухомість, зареєстрованої у 1998 р., а саме: квартири АДРЕСА_1.

Тобто заявник просить встановити факт, віднесений, на його думку, ч. 2 ст. 256 ЦПК України до інших фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 правової позиції викладеної у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Як зазначає заявник у своїй заяві, встановлення факту недійсності реєстрації права власності йому необхідно для внесення даних про право власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно нерухомого майна.

Проте, порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно регламентується Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до цього Закону державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Проаналізувавши вищеприведені норми права можна дійти висновку, що вимоги заявника не відноситься до вимог, які повинні розглядатися в порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства, оскільки чинним законодавством передбачений інший порядок їх вирішення, а тому у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 слід відмовити.

Вважаю за необхідне роз'яснити заявникові його право на звернення до Державної реєстраційної служби із заявою в порядку Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а у випадку відмовим - оскаржити відповідне рішення державного реєстратора у передбаченому чинним процесуальним законодавством порядку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 122, 209, 210 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявоюОСОБА_1 про встановлення факту недійсності реєстрації права власності на нерухомість.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.П. Соболєва