Decision № 6928128, 05.10.2009, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2009Справа №2-22/4073-2009 За позовом – Фізичної особи – підприємця Тихомирова Антона Михайловича, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Грушева, 24а; м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, а/с 1376 до відповідача – ПП «БВС», м. Сімферополь, вул. Київська, 145, кв. 26

про стягнення 19390,59 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Цофнас І.С., представник, дов від 22.07.2009 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – Фізична особа – підприємець Тихомиров Антон Михайлович звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ПП «БВС», просить суд стягнути з відповідача 19390,59 грн. заборгованості, у тому числі: сума основного боргу – 15578,82 грн., пеня – 922,07 грн., 3% річних – 445,56 грн., інфляція – 2444,14 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач не здійснив належним чином оплату наданих позивачем послуг, у порушення умов укладеного між сторонами договору.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

В судовому засіданні позивач заявив клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якого просить суд вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача в сумі позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 05.10.2009 року клопотання позивача задоволено, вжиті заходи з забезпечення позову, накладений арешт на розрахунковий рахунок № 26008270021002 в ВАТ КБ «Надра» м. Сімферополь, МФО 324021), який належить ПП «БВС» (м. Сімферополь, вул. Київська, 145, кв. 26, ЄДРПОУ 31591668) в сумі позовних вимог – 19390,59 грн.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

01.07.2008 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладений договір про надання послуг по збиранню сільськогосподарських культур, відповідно до п. 2.1.1. якого виконавець зобов’язується провести збирання врожаю зернових культур у відповідності з агротехнічними вимогами на площах замовника, всього на суму послуг – 94270,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору, роботи виконавця оплачуються замовником протягом трьох банківських днів, після підписання акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Пунктом 4.2. встановлено, що за несвоєчасну або неповну оплату замовником, обсягу виконаних робіт виконавцем, замовник виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, від суми боргу.

За актами виконаних робіт, а.с. 11-13, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 93578,82 грн., в той час як відповідачем оплачено було лише 78000,00 грн.

Таким чином, сума боргу склала 15578,82 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, а.с. 14.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 15578,82 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 922,07 грн., 3% річних – 445,56 грн., інфляцію – 2444,14 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за укладеним з позивачем договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09 жовтня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ПП «БВС» (м. Сімферополь, вул. Київська, 145, кв. 26, рахунок № 26008270021001 в ВАТ КБ «Надра» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 31591668) на користь Фізичної особи – підприємця Тихомирова Антона Михайловича (Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Грушева, 24а; м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, а/с 1376, рахунок № 26006000152317 в АКБ «ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 384577, ІІН 2904415190) 19390,59 грн. заборгованості, у тому числі: сума основного боргу – 15578,82 грн., пеня – 922,07 грн., 3% річних – 445,56 грн., інфляція – 2444,14 грн.

3.          Стягнути з ПП «БВС» (м. Сімферополь, вул. Київська, 145, кв. 26, рахунок № 26008270021001 в ВАТ КБ «Надра» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 31591668) на користь Фізичної особи – підприємця Тихомирова Антона Михайловича (Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Грушева, 24а; м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, а/с 1376, рахунок № 26006000152317 в АКБ «ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 384577, ІІН 2904415190) 193,91 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ПП «БВС» (м. Сімферополь, вул. Київська, 145, кв. 26, рахунок № 26008270021001 в ВАТ КБ «Надра» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 31591668) на користь Фізичної особи – підприємця Тихомирова Антона Михайловича (Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Грушева, 24а; м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, а/с 1376, рахунок № 26006000152317 в АКБ «ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 384577, ІІН 2904415190) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.