Court ruling № 69224592, 26.09.2017, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 року м. Київ К/800/11477/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Швеця В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 22 жовтня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області

про скасування рішення про утримання сум переплаченої пенсії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФ України в Кагарлицькому районі Київської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про утримання переплати з пенсії по 20%, оформлене протоколом від 20.08.2013 року №108.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 22 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, ОСОБА_1 згідно посвідчення інваліда ВВ війни Серії Є№083785 мав право на підвищення до пенсії як інвалід війни ІІ групи.

Згідно витягу з протоколу про перерахунок пенсії від 04.01.2013 року №111650, позивачу у період з 15 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року було здійснено виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та щомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття відповідно до Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни».

20.08.2013 року відповідачем прийнято рішення про утримання з пенсії позивача переплати підвищення до пенсії по 20% пенсії з вересня 2013 року, оформлене протоколом від 20.08.2013 року №108, у зв'язку з тим, що УПСЗН Кагарлицької РДА Київської області вилучено у позивача посвідчення інваліда війни серії Є№083785, яке було видано на підставі поданих неправдивих відомостей, що підтверджено вироком суду.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок виконання обов'язків військової служби, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно частини четвертої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються : інвалідам ІI групи - у розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» зобов'язано Кабінет Міністрів України, починаючи з 1 травня 2004 року, передбачати щомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття, зокрема, інвалідам війни II та III груп у розмірі 50 гривень, незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Судами попередніх інстанцій досліджено, що посвідчення видано позивачу на підставі витягу з постанови про встановлення причинного зв'язку та довідки Кагарлицького районного військового комісаріату від 23.03.2010 року №250, згідно якої у вересні 1986 року позивача призвано на навчальні збори у військову частину А-052915, де було залучено до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 22.09.1986 року по 28.09.1986 року; військове звання сержант.

Разом з тим, вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 04 травня 2012 року, який набрав законної сили, встановлено, що зазначена довідка містить недостовірні дані а саме: позивач наказом Кагарлицького районного військового комісаріату від 20.09.1986 року №547 був призваний на збори у військову частину А-052915 з залученням до ліквідації аварії на ЧАЕС в період з 22.09.1986 року по 28.09.1986 року.

А рішенням Центральної військово - лікарської комісії міністерства оборони України від 14 жовтня 2012 року №2228 скасовано постанову про встановлення причинного зв'язку позивача з аварією на ЧАЕС.

Відповідно до положень статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з невиконанням позивачем вимог УПФ України в Кагарлицькому районі Київської області щодо добровільного повернення переплати підвищення, яке встановлюється для інвалідів війни та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття відповідно до Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» за період з 15.04.2010 року по 31.12.2012 року в сумі 11604,47 грн., відповідачем 20.08.2013 року винесено спірний протокол №108 про утримання переплати з пенсії по 20%.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність рішення УПФ України в Кагарлицькому районі Київської області про утримання по 20% переплати з пенсії позивача, оскільки останнє прийнято з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 22 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді М.М. Заїка

В.В. Швець