№ 69220040, 05.09.2017, Kyiv City Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 33/796/874/2017 Головуючий в 1-й інстанції: Сазонова М.Г.

Категорія: ст. 130 КУпАП Доповідач: Жук О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Жук О.В.,

розглянувши 5 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року про притягнення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2016 року постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва Родюкова Д.Г. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 275 гривень 60 копійок.

Згідно з постановою 10 вересня 2016 року, о 21 годині 10 хвилин, ОСОБА_3, керував автомобілем НОМЕР_1 по Дніпровській набережній, 9 в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку ОСОБА_3 відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Своє прохання ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено його про дату та місце судового засідання, що позбавило його можливості прийняти в ньому участь та надати пояснення з приводу обставин справи.

Зазначене порушення закону є підставою для скасування прийнятого судового рішення з постановленням нового судом апеляційної інстанції або без такого. У зв'язку із закінченням встановлених законом строків накладення стягнення, у випадку скасування постанови суду першої інстанції, на думку апелянта, потрібно закрити провадження в справі.

Оскільки ОСОБА_3 не був присутнім в судовому засіданні, йому не було відомо про прийняте рішення, тому просить поновити строк на оскарження постанови суду.

Щодо обставин правопорушення ОСОБА_3 зазначив, що він не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та від проходження відповідного медичного огляду не відмовлявся. Так, працівники патрульної поліції підбігли до автомобіля, в якому він перебував, та почали стукати по дверям, смикати за ручки, щоб їх відчинили. Він вийшов з автомобіля і його повалили на землю, вділи кайданки. Зазначає, що від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, двічі проходив огляд за допомогою приладу «Драгер», однак результати були негативні. Свідки при цьому присутні не були. Після чого, його привезли в приміщення відділу поліції, де надали для підпису даний протокол про адміністративне правопорушення. Зазначені обставини можуть підтвердити свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які перебували з нив в автомобілі під час вказаних подій.

Тому, апелянт вважає, що судом першої інстанції не було належним чином з'ясовано всі обставини справи, не взято до уваги його пояснення по справі і винесено постанову, яка є незаконною і необґрунтованою.

Крім того ОСОБА_3 вважає, що судом в порушення вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення не враховано дані про його особу, а саме те, що він до адміністративної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, займається професійною творчою діяльністю.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, дослідивши інші докази, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

При цьому вважаю за необхідне поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки останній не був повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, яке відбулося 23.11.2016, копія постанови йому направлена судом не була. Крім того, матеріали справи містять клопотання ОСОБА_3, що надійшло до суду 22.11.2016, про відкладення розгляду справи, яке залишилося поза увагою суду.

Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.

Як убачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3Г підтримав доводи апеляційної скарги та пояснив, що правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених в протоколі та постанові суду першої інстанції, не вчиняв.

Так, 10.09.2016, близько 21.10., він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в якому також перебували свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, рухався по парковій зоні по Дніпровській набережній, в м. Києві. Вони зупинилися біля будинку 9 для того щоб прогулятися в парку. Коли до них підбігли поліцейські, ОСОБА_3 не керував автомобілем, а сидів в припаркованому автомобілі. Поліцейські витягли його з автомобіля, повалили на землю та вдягнули кайданки. Однак, потім вони його відпустили та виказали вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Він декілька разів проходив огляд на "Драгері", який нічого не показав. Тоді вони відвезли його до відділу поліції, де склали протокол. Свідків огляду на стан сп'яніння не було.

Крім того, ОСОБА_3 пояснив, що Дніпровським районним судом м. Києва його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, у зв'язку з вчинення вказаного правопорушення 10.09.2016. Однак, зазначену постанову він не оскаржив. Даний факт підтверджується і копією постанови суду від 12.10.2016, згідно з якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злісної непокори працівникам поліції 10.09.2016 о 21.10.

Пояснення ОСОБА_3 підтвердили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в частині дій поліцейських та не керування ОСОБА_3 автомобілем до того моменту, як поліцейські пред'явили йому вимогу пройти огляд на стан сп'яніння.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_8 /кожний/ в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснили, що 10.09.2016 вони гуляли в парку на Дніпровській набережній в м. Києві і бачили, як ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався там, де заборонений рух транспортних засобів. Його автомобіль зупинили громадяни, що гуляли в парковій зоні, і викликали поліцейських. ОСОБА_3 перебував в автомобілі сам, вів себе неадекватно. Поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_8 запросили бути свідками огляду. В їх присутності ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу та у лікаря. Про це вони зазначили в своїх поясненнях, що були відібрані в письмовій формі поліцейськими.

В судовому засіданні апеляційної інстанції не встановлено фактів обмови ОСОБА_3 з боку свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8. Не навів підстав для його обмови з боку вказаних свідків і сам ОСОБА_3

Враховуючи, що свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є знайомим ОСОБА_3, їх пояснення не можуть бути взяти до уваги. Крім того, останні суперечать іншим доказам в справі.

Враховуючи викладене, вважаю, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При цьому порушення прав ОСОБА_3, передбачених ст. 268 КУпАП, в ході розгляду справи судом першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, оскільки його права поновлені в суді апеляційної інстанції.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_3 накладено в межах санкції ч.1 ст. 130 КпАП України, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини.

За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому підстав для її задоволення не вбачаю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва О.В.Жук