Decision № 6907546, 24.11.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.09                                                                                           Справа№ 5/210

за позовом відкритого акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ», м.Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТЛО-ІНВЕСТ-ЗАХІД», м.Львів

про стягнення 1201821,75 грн.

Суддя Петрик І.Й.

при секретарі Кравець В.П.

Представники:

від позивача: Гелей Ю.Р.- представник (довіреність б/н від 22.07.2009 р.).

від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Розглядається справа за позовом відкритого акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ», м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТЛО-ІНВЕСТ-ЗАХІД», м.Львів про стягнення 1201821,75 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 22.10.2009 р. призначив розгляд справи на 09.11.2009 р. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 24.11.2009 р.

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки , передбачені ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просить позов задовільнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України та враховуючи заяву представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між ВАТ «Міжнародний комерційний банк»правонаступником якого є ВАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ»та товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТЛО-ЗАХІД-ІНВЕСТ»11 вересня 2007 р. був укладений Договір овердрафту №К/07-14 (надалі- договір) про надання кредиту у формі овердрафту поточного рахунку відповідача у розмірі 450000,00 грн. на період з 11.09.2007 р. по 10.09.2008 р. зі сплатою 23% річних, а у випадку неповернення коштів у строк виходячи з відсоткової ставки 35% річних, починаючи з 11.09.2007 р.

Згідно з Додатковим договором від 15.10.2007 р. №2 до Договору овердрафту №К/07-14 від 11.09.2007 р. позивач збільшив відповідачу розмір овердрафту до 500000,00 (п`ятсот тисяч) гривень 00 коп.

Згідно з Додатковим договором від 20.11.2007 р. №3 до Договору овердрафту №К/07-14 від 11.09.2007 р. позивач збільшив відповідачу розмір овердрафту до 650000,00 (шістсот п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп.

За умовами п.5.1.1. договору відповідач взяв на себе зобов’язання забезпечити своєчасне повернення овердрафту та сплату відсотків за користування овердрафтом відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами за договором не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 649 367,27 грн. по кредиту та 235774,69 грн. по сплаті відсотків за користування кредитом.

За неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідні штрафні санкції на загальну суму 316679,79 грн.

Відповідно до п.5.1.3., 6.2., 2.3. договору за порушення строків повернення овердрафту і сплати відсотків за користування овердрафтом відповідач повинен сплачувати позивачу пеню за кожний день затримки перерахування коштів, виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день нарахування пені. Згідно поданого розрахунку з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 16.03.2009 р. по 16.09.2009 р. в розмірі 37343,07 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та 9589,81 грн. за несвоєчасну сплату відсотків.

Відповідно до п.5.1.4., п.3.4. договору відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 40% від суми простроченого понад 60 днів кредиту за період з 16.03.2009 р. по 16.09.2009р. в сумі 259746,91 грн., штраф у розмірі 5000,00 грн. за порушення п.5.1.1. договору, а саме: несплату в строки, визначені договором, в повному обсязі суми нарахованих процентів за користування кредитними коштами до строку чергової сплати- 31 серпня 2009 року, штраф у розмірі 5000,00 грн. за порушення п.5.1.9. договору, а саме: ненадання інформації про фінансовий стан відповідача за І-ше півріччя 2009 р.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 1201821,75 грн. і на день звернення позивача до суду відповідачем не погашена.

У позовній заяві позивач просить вжити заходів для забезпечення позову - накласти арешт на все рухоме майно відповідача, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Лазаренка, 42. Однак, позивачем не надано достатніх доказів того, що майно відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю чи погіршитись за якістю, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов’язковим до виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України.

Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" Глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно п. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом. Згідно з ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до вимог ст. 193 ГК України, суб’єкти господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обгрунтовані, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню повністю, а застосування заходів для забезпечення позову в достатній мірі не обгрунтоване і не підлягає задоволенню.

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115- 117 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовільнити:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТЛО-ЗАХІД-ІНВЕСТ»(79026, м.Львів, вул.Лазаренка, буд.42, код за ЄДРПОУ 33073772, п/р. №2600230001243 в Львівській філії ВАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 385394) на користь відкритого акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»(04070. м.Київ, Контрактова площа,4, код за ЄДРПОУ 20034231(рах. №29094001990038 у ВАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ»МФО 300658) 1201821,75 грн. заборгованості, 12018,22 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          У задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову -відмовити.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя