
Справа № 426/10997/17
Провадження № 33/782/173/17
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2017 року м. Сєвєродонецьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Чобур О.В., за участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, прокурора Сухіна Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 01.09.2017 року, якою:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Лисичанська Луганської області, громадянин України, не працюючий, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
підданий адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.,
в с т а н о в и в :
Згідно постанови суду, ОСОБА_2, будучи особою, яка припиняє виконання обов'язків начальника конвою Сватівського відділу поліції ГУНП в Луганській області, тобто діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, та відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 1726 КУпАП є суб'єктом відповідальності за порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» пункту 2 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», а також Рішення Національного агентства від 10.06.2016 р. № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 р. за №958/29088, 24.02.2017 року о 20 годині 17 хвилин несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
На вказану постанову ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.
В обгрунтування своїх вимог вказує, що суд при винесенні рішення не прийняв до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений в порушення Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції № 1376 від 06.11.2015, оскільки він містить номер, але не має серії.
Також в протоколі про адміністративне правопорушення не вірно зазначені місце складання протоколу та місце реєстрації ОСОБА_2
Судом не враховано те, що в матеріалах справи відсутній характеризуючий матеріал щодо ОСОБА_2
Зазначає, що він є учасником бойових дій, що підтверджують документи, долучені його представником до матеріалів справи, однак вказану на його думку, пом`якшуючу обставину, суд не врахував.
Вказує, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення був встановлений 13.02.2017 року, а не 13.06.2017 року, як вказано в протоколі. Згідно висновку за результатами службової перевірки, 18 травня 2017 року було виявлено адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення складений 13.06.2017 року, а постанова суду винесена 01.09.2017 року, тому на думку апелянта, сплив строк накладення адміністративного стягнення.
Крім того, суд не врахував правову позицію ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка викладена в листі № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, згідно якого, кінцевий термін подання декларації суб`єктом декларування, законодавчо не визначений.
Вислухавши апелянта та його представника, які підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити, прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, наказом начальника ГУНП в Луганській області від 07.11.2015 р. № 8 старшого сержанта поліції ОСОБА_2 було призначено на посаду начальника конвою Сватівського відділу поліції ГУНП в Луганській області.
На підставі наказу ГУНП від 12.01.2017 р. №17 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 13.01.2017 року, при цьому трудову книжку ОСОБА_2 отримав 14.01.2017 року.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що декларацію перед звільненням ОСОБА_2 подано 24.02.2017 року о 20:17 годині.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у ОСОБА_2 обов'язку подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, на протязі двадцяти робочих днів впродовж періоду часу з моменту отримання трудової книжки, оскільки вони не грунтуються на вимогах закону.
В листі Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року дається роз`яснення, що в ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», визначено кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов'язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «щорічно до 1 квітня». Разом з тим у випадках, передбачених ч. 2 ст. 45 цього Закону, тобто в разі припинення здійснення діяльності, цей термін не визначено взагалі. Відсутність законодавчо визначеного терміну подання декларації в разі припинення діяльності унеможливлює безумовну констатацію несвоєчасності такого подання.
Суддя першої інстанції, вирішуючи питання щодо несвоєчасного подання ОСОБА_2 без поважних причин декларації, не дотримався вищезазначених вимог Закону та не врахував відповідні роз'яснення Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
За таких умов, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП щодо ОСОБА_2 підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Крім того, перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, апеляційним судом встановлено, що згідно висновку про результати службової перевірки за фактом несвоєчасного подання декларації ОСОБА_2 від 18.05.2017 року, виявлено факт несвоєчасного подання останнім без поважних причин декларації, тобто, саме з цієї дати слід рахувати передбачений ч.3 ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, навіть за наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, сплинув передбачений ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення.
Керуючись вимогами п.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову судді Сватівського районного суду Луганської області від 01.09.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП скасувати.
Провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_2 закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Луганської області О.В. Чобур
The court decision No. 69071832, Luhansk Regional Court of Appeal was adopted on 25.09.2017. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 426/10997/17. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: