
Справа № 175/2640/17
Провадження № 3/175/941/17
Постанова
Іменем України
22 вересня 2017 року смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Ребров С.О., за участю: секретаря Пренко А.В., представника особи яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та інспектора УПП ОСОБА_2,
розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Дніпрі про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпрі, працюючого водієм в локомотивному ДЕПО,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в:
25.06.2017 року о 01:00 годині по вул. Центральна, №25 в с. Балівка, Дніпровського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_3, в порушення вимог п.2.9 Правил дорожнього руху України, керував мопедом «Lifan LF-50», з ознаками алкогольного спяніння, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_3 у судове засідання не зявився.
Представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував щодо провини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній після складання відносно нього даного протоколу, самостійно відправився до медичного закладу та пройшов медичний огляд за висновками якого у нього ознак спяніння не виявлено, на підставі чого представник просив закрити справу за відсутності у ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того, пояснив, що ОСОБА_3 підписуючи протокол та погоджуючись з вчиненим адміністративним правопорушення думав, що підписує протокол, складений за відсутність у нього водійського посвідчення, про що йому повідомив працівник поліції.
Інспектор УПП 4 роти 3 батальйону у м. Дніпрі ОСОБА_2, допитаний у судовому засіданні в якості свідка, підтвердив обставини викладені у протоколі та зазначив, що у ОСОБА_3 була неадекватна поведінка, що виразилося у намаганні втікати від поліції, у звязку з чим було його переслідування та якби не поломка транспортного засобу то він би втік. Крім того, ОСОБА_3 жодних документів при собі не мав, після чого у присутності свідків був проведений огляд за допомогою приладу «Драгер» з позитивним результатом 1,35%, але й без спеціального приладу від правопорушника було чути запах алкоголю.
Разом з тим зазначив, що протокол відносно ОСОБА_3 складався саме за керування транспортним засобом у стані спяніння, про що й було повідомлено останньому і ОСОБА_3 особисто з вчиненим правопорушенням погодився та власноруч зазначив про це у протоколі і засвідчив підписом.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вивчивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Так, провина ОСОБА_3 у вчинені зазначеного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №1052341 від 25.06.2017 року, актом огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів: алкотестером «Драгер» ARHK-0530 з позитивним результатом 1,35%; чеком Драгеру від 25.06.2017 року; поясненнями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, рапортом працівника відділу поліції від 25.06.2017 року та копією паспорта правопорушника.
Що стосується посилань адвоката ОСОБА_1 на долучений до матеріалів справи медичний Висновок щодо відсутності у ОСОБА_3 ознаків спяніння, суд ставиться до нього критично, оскільки даний медичний висновок складений не належним чином, зокрема відсутні відомості про вид аналізу який здавався правопорушником та має виправлення і доповнення внесенні іншим почерком, що викликає сумніви в його достовірності.
Суд приймає до уваги той факт, що при складанні протоколу, ОСОБА_3 визнав свою провину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, про що він власноруч зазначив та розписався у протоколі, тому посилання адвоката щодо незнання правопорушником статті за якою відносно нього складено адміністративний матеріал є необґрунтованими та безпідставними. Крім того, сам правопорушник проігнорував судові виклики, пославшись на погане самопочуття його матері, тим самим особисто не підтвердив нерозуміння обставин справи відображених у протоколі.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який вчинив грубе правопорушення, вважаю за доцільне піддати ОСОБА_3 мірі адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом (ст. 401 КУпАП).
Згідно ст. 4 Закону України про «Судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатної особи у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 23, 401, ч.1 130, 268, 276, 277, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1), визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З урахуванням частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_3 штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП та примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 20400,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Держави (р/р 31110106700007, код класифікації доходів до бюджету 21081100, отримувач коштів ГУ ДКСУ у м. Києві, код за ЄДРПОУ: 38004897, код банку отримувача: 820019, отримувача коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, призначення платежу судовий збір за постанову у справі про адміністративне правопорушення) судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп.
Заяву адвоката ОСОБА_1 про закриття справи відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення залишити без задоволення.
Копію постанови для відома направити ОСОБА_3 та в частині виконання позбавлення права керування - направити відповідному відділу УПП ГУ НП в Дніпропетровській області.
Крім того, копію постанови для виконання в частині сплати судового збору та штрафу, у разі добровільної несплати, направити для виконання відповідному відділу ДВС у Дніпропетровській області.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Постанова набрала законної сили ___ __ 2017 року.
Строк предявлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя С.О. Ребров
The court decision No. 69066063, Dnipro District Court of Dnipropetrovsk Oblast (until 25.04.2025 - Dnipropetrovsk District Court of Dnipropetrovsk Oblast) was adopted on 22.09.2017. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 175/2640/17. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: