Court ruling № 68980737, 06.09.2017, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 вересня 2017 року м. Київ К/800/29964/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Західна Аграрна Компанія" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

встановив:

01.10.2013 Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Приватного підприємства «Західна Аграрна Компанія» на користь держави в особі позивача в дохід Державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державної казначейської служби України адміністративно-господарські санкції в сумі 44458,54 грн та пеню в сумі 1502,41 грн. Разом до сплати 45960,95 грн. заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по Списку №2 за вказаний у позові спірний період в сумі 5623,68 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі №803/2010/13-а у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Вказане рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили 17.06.2015 року.

У зв'язку із чим 23.07.2015 року Відділенням Фонду було отримано виконавчий лист від 17.06.2015 року №661/2015, однак, який не було пред'явлено до виконання у строки встановлені Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV).

04.05.2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, у задоволенні такої заяви було відмовлено.

У касаційній скарзі Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів , не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви суди попередніх інстанцій виходили з того, що касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року не може визнаватися поважною причиною пропуску строку пред'явлення Виконавчого листа до виконання, так як позивач з часу видачі йому цього листа (23.07.2015) та до моменту закінчення строку пред'явлення такого до виконання (18.06.2016) мав об'єктивну можливість та більш ніж достатньо часу для вчасного вчинення відповідних дій, однак внаслідок недобросовісного користування своїми правами пропустив встановлений Законом строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Судами встановлено, що за заявою стягувача було видано Виконавчий лист, який одержаний представником позивача 23.07.2015. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 18.06.2016 року.

Згідно з вимогами ст.261 КАС стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі (частини 1, 2 та 3 цієї статті).

Вказані положення повністю кореспондуються із ч.2 ст.24 Закон №606-XIV стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону №606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

За змістом ч.2 ст.22 Закону №606-XIV строки, зазначені у ч.1 цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Отже, за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в адміністративній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування своєї Заяви та як поважність причини пропуску строку для пред'явлення Виконавчого листа до виконання Відділення Фонду вказує на те, що при видачі Виконавчого листа їм було повідомлено про подачу 13.07.2015 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року касаційної скарги відповідачем. А тому заявник, посилаючись на припущення того, що у разі задоволення касаційної скарги і стягнення коштів з його рахунків Відділенню Фонду необхідно було б порушувати процедуру повернення коштів з державного бюджету на рахунки відповідача. Крім того, розгляд справи у Вищому адміністративному суді України тривав близько двох років, а термін дії Виконавчого листа складав один рік, тому щоб уникнути складних процедур по поверненню коштів у разі задоволення касаційної скарги відповідача Відділення Фонду було змушене очікувати на результат розгляду справи судом вищої інстанції, у зв'язку з чим і пропустило річний строк пред'явлення виконавчого листа до виконання.

З огляду на вищенаведене, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку про те, що повідомленні позивачем причини пропуску строку пред'явлення Виконавчого листа до виконання є неповажними, оскільки касаційне оскарження не можна вважати непереборною обставиною, що створювала певні труднощі для подання стягувачем у строк визначений у Виконавчому листі такого до виконання.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Західна Аграрна Компанія" про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя В.Ф. Мороз