Court ruling № 6895249, 09.11.2009, Sevastopol Administrative Court of Appeals

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2-а-3013/09/5/0170

09.11.2009 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Санакоєвої М.А.,

суддів           Горошко Н.П. , Кучерука О.В.                      секретар судового засідання          Ковінська Т.Г.

за участю сторін:

представника позивача - Приватного підприємства "Ясака"- Нізяєвої Ю.Ю.

представника відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим - Дігтяренко Л.П.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 22.06.09 у справі № 2-а-3013/09/5/0170

за позовом Приватного підприємства "Ясака" (вул. Крупської, 48, к. 1, кв. 904, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до          Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

                    10 лютого 2009 року позивач –приватне підприємство «Ясака»звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про скасування податкового повідомлення –рішення № 0001551502/2 від 12 січня 2009 року, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання у сумі 74047,38 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що вищевказане рішення прийнято відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства, яке виразилось в тому, що про проведення перевірки декларацій з податку на додану вартість за березень–липень 2008 р. позивач не був повідомлений; після виявлення помилки у податковому обліку позивач самостійно сплатив штраф та подав декларації та уточнюючі розрахунки, які були отримані відповідачем.

                    Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.06.2009 позовні вимоги задоволені: визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим № 0001551502/2 від 12.01.2009. Судом вирішено питання про судові витрати.

                    Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Заявник апеляційної скарги зазначив, що висновки суду щодо неналежного повідомлення позивача про проведення перевірки 10.10.2008 є помилковими, крім того, посилання суду щодо самостійного виправлення позивачем порушень в уточнюючих розрахунках по ПДВ, направлених до ДПІ в м. Ялта поштою, і в декларації по ПДВ за вересень 2008 р. не підтверджуються матеріалами справи.

                    В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній.

                    Представник позивача вважає рішення суду законним, просив відмовити в задоволенні скарги з підстав її необґрунтованості.

                    Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення учасників процесу, заслухавши доповідь судді - доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржена, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка постанови, встановлюватися обставини і досліджуватися докази учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

                    Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 15.10.2008 Державної податкової інспекцією у м. Ялта АР Крим проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Ясака»за березень –серпень 2008 року, в ході якої перевіряючи прийшли до висновку про порушення позивачем вимог п.7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у тому, що позивачем включені до складу податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів ( послуг), не підтверджені податковими накладними, у зв’язку з чим за даними перевірки донарахований податок на додану вартість у сумі 54502,11 грн., у тому числі по періодам: червень 2008 –31946,43 грн., липень 2008 –22555,68 грн.

                    За результатами перевірки складений акт № 2326/20743950/15-2 від 15.10.2008, на підставі якого винесено податкове повідомлення –рішення № 0001551502/0 від 27.10.2008, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання у сумі 74047,38 грн., у тому числі 54502,11 за основним платежем та 19545,27 за штрафними ( фінансовими санкціями).

                    Позивач оскаржував вищевказане податкове повідомлення –рішення до ДПІ у м. Ялта АР Крим, яка рішенням № 28999/10/250 залишила скаргу без задоволення.

                    Не погодившись з рішенням ДПІ у м. Ялта, позивач звернувся з апеляційною скаргою до ДПА в АР Крим, яка рішенням про результати розгляду скарги залишила її без задоволення. На підстави вказаного, 12.01.2009 ДПІ у м. Ялта прийняла податкове повідомлення –рішення 0001551502/2.

                    Відповідно до ч. другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

                    Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що дійсно позивач відповідачем листами за вих. № 21618/10/15-2 від 04.09.2008 та вих. № 23452/10/15-2 від 29.09.2008 запрошувався до перевірки, однак в них мова йде про перевірку декларацій з ПДВ за липень та за серпень 2008 року відповідно, а ні як не про документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за березень –серпень 2008 року, в зв’язку з чим суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивач взагалі не був повідомлений про проведення перевірки за зазначений період.

                    Крім того, у запрошенні за вих.. №21618/10/15-2 від 04.09.2008, яким позивач запрошувався для виїзної перевірки надання декларації з ПДВ за липень 2008 зазначено, що позивач запрошувався до відповідача 15.09.2008, однак відповідачем не надано суду доказів проведення перевірки у період з 15.09.2008.

                    Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 ( далі: Закон 2181).

          Відповідно до підпункту 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.

                    На виконання зазначеної норми позивач самостійно обчислив суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, що підтверджується податковими деклараціями за червень 2008 року –70714,00 грн. та за липень 2008 року –2317,00 грн.

                    На виконання вимог п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181, позивач самостійно сплатив штраф у розмірі 2778,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1134 від 14.10.2008, де у графі призначення платежу зазначено про сплату штрафу по ПДВ за 2008 р. відповідно розрахунку від 14.10.2008.

                    Отже, суд прийшов до обґрунтованого висновку стосовно того, що помилки податкового обліку, що відображені у акті перевірки № 2326/20743950/15-2, були усунути самостійно позивачем у повному обсязі із сплатою штрафу та наданням уточнюючих розрахунків відповідно до вимог п. 17.2 ст.17 Закону № 2181 до початку його перевірки контролюючим органом.

                    Доводи апеляційної скарги відносно того, що в уточнюючому розрахунку за червень 2008 р. які–небудь виправлення (уточнення) відсутні, а саме, рядки 2,3,5,6 не заповнені; фактично виправлення внесені до додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів»з нульовим підсумковим результатом по рядку «Всього за місяць»; за липень 2008 р. уточнюючого розрахунку немає, не приймаються до уваги судовою колегією з наступних підстав.

                    Листом № 10061/7/16-1471 від 19.05.2008 ДПА України надала роз’яснення окремих питань, що виникли під час подання податкової звітності з податку на додану вартість з урахуванням вимог Наказу ДПА України від 17.03.2008 № 159, відповідно до якого уточнюючи розрахунки подаються у випадку виправлення помилок у розшифровках, що не вплинули на правильність визначення показників податкової декларації з ПДВ з заповненням строк 1 та 7, строки 2,3,5,6 заповнюються у тому випадку, якщо проводиться корегування податкових зобов’язань або податкового кредиту та якщо у декларації з ПДВ змінюється кінцевий результат. У розшифровках відображаються дані лише по тим контрагентам, які вимагає коригування ( зі знаком «+»на суму збільшення та відповідно зі знаком «-«на суму зменшення). У підсумковій строки «Усього за місяць (квартал)»вказується нульова сума.

                    Крім того, ДПА України у Листі від 23.06.2004 № 11591/7/15-2417-12 зазначила, що у випадку, якщо платник податку при визначенні податкових зобов’язань допустив помилку і самостійно її виявив, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181- III, такий платник податку має право надати уточнюючий розрахунок податкового зобов’язання або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь –який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

                    Матеріалами справи підтверджується, що позивач усунув помилку за липень 2008 у декларації за вересень 2008, що відповідає вищезазначеним вимогам.

                    Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.          

                    Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

                    На підставі викладеного, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.

                    Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

                    Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

                    Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

                    Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

                    Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономній Республіки Крим - залишити без задоволення.

                    Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.06.2009 у справі №а –3013/09/5/0170 - залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 листопада 2009 р.

Головуючий суддя          підпис                              М.А.Санакоєва

Судді           підпис                               Н.П.Горошко підпис                               О.В.Кучерук З оригіналом згідно Головуючий суддя                                                             М.А.Санакоєва