Court ruling № 68950857, 14.09.2017, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3493/17 Справа № 201/2899/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пищида М.М.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Пищиди М.М.

суддів: Ткаченко І.Ю., Каратаєвої Л.О.,

за участі секретаря: Григор»євої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2017 року представнику ОСОБА_2 ОСОБА_4 у задоволенні заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконними та скасування рішень відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ставить питання про скасування зазначеної вище ухвали, як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, оскільки в заяві не обґрунтовано необхідність забезпечення позову таким шляхом (накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб та заборона вчиняти певні дії), які зазначено у заяві; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказані заходи забезпечення позову; не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто з зазначеного витікає, що заява немотивована та до неї не додані додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову..

За таких обставин, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська обґрунтовано постановив ухвалу про відмову у забезпеченні позову .

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 312, 314 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Судді: