Court ruling № 68950252, 19.09.2017, Synelnykove City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 191/2148/17

Провадження № 2/191/1112/17

У Х В А Л А

іменем України

19 вересня 2017 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гречко Ю.В.

при секретарі – Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» про визнання правочину недійсним та застосування реституції,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання правочину недійсним та застосування реституції, посилаючись на те, що 11 травня 2017 року між ним та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу, який він просить визнати недійсним.

06 вересня 2017 року на адресу суду надійшло клопотання від відповідача про передання справи за підсудністю до Дарницького районного суду м.Києва за мізцем знаходження відповідача, оскільки позивач не довів, чому зазначена справа пов’язана саме з захистом прав споживача. Також позивачем не було сплачено судового збору.

Позивач у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд клопотання без його участі.

Суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.109 ЦПК України позови до юридичної особи пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Однак у ч.5 ст.110 ЦПК України зазначено, що позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

У даному випадку суд вважає, що позивач за вищезазначеним договором є споживачем, оскільки сплатив відповідачеві грошові кошти за придбання транспортного засобу для особистих потреб, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю чи виконанням обов’язків найманого працівника, у зв’язку з чим зазначена цивільна справа підсудна Синельниківському міськрайонному суду Дніпропетровської області за місцем проживання позивача.

Посилання відповідача на не сплату позивачем судового збору є необґрунтованими, оскільки згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.109 ЦПК України, п.22 ст.1, ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» про передання цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» про визнання правочину недійсним та застосування реституції на розгляд Дарницького районного суду м.Києва відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Ю. В. Гречко