Справа № 1-151/2008 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2008 року Смілянський міськрайсуд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Гибала О.І.,
при секретарі Водяній А.М. ,
з участю прокурора Пашковського Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобов'язаного, одруженого, працюючого водієм фірми „Інтертрейдкомпані", раніше не судимого,
-за ч.1 ст. 309 КК України,
встановив:
ОСОБА_1, 2 серпня 2007 року, у невстановлені слідством час і місці, незаконно, без мети збуту, придбав рослини коноплі, що є особливо небезпечним наркотичним засобом -каннабісом (марихуана), вагою 38 г та переніс їх до свого службового автомобіля „Мерседес Бене" ДН В 3141, яким керував. Після цього, поклавши рослини коноплі в поліетиленовий пакет, заховав їх у вантажному відсіку автомобіля, здійснюючи перевезення наркотичної речовини до вилучення її о 14.00 год. 2 серпня 2008 року працівниками міліції.
Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні підсудний винним себе визнав повністю і пояснив, що 2 серпня 2007 року, керував автомобілем по а-д Кіровоград-Сміла. Зупинившись неподалік від поля, побачив рослини коноплі і для особистих потреб зірвав їх, а потім переніс їх до автомобіля, поклав в пакет і сховав у вантажному відсіку та перевозив наркотичний засіб до вилучення його працівниками міліції.
Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1, його вина підтверджується доказами, перевіреними судом відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України.
Дії підсудного суд кваліфікує за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.
Призначаючи йому покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, пом'якшуючі покарання обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики з місця роботи та проживання, наявність на утриманні малолітньої дитини, а тому суд вважає за можливе, обравши йому покарання у виді позбавлення волі, застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності з ст. 76 КК України, зобов'язати його:
• - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;
• - періодично з’являтись в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу залишити попереднім - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області на р/р 35223003000037, МФО 854018, код 25574009 58 грн. 84 коп. судових витрат на проведення судової хімічної експертизи.
Речові докази: поліетиленовий пакет з паперовим згортком, в якому знаходиться наркотична речовина (каннабіс), що здані в камеру зберігання речових доказів Смілянського MB УМВС - знищити.
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
The court decision No. 6893641, Smyla City and District Court of Cherkasy Oblast was adopted on 26.05.2008. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 1-151/2008. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: