Court ruling № 68926378, 18.09.2017, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 вересня 2017 року Справа № 911/2218/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі№ 911/2218/16 господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб простягнення 18 005 184,07 грн.,

в с т а н о в и в:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 911/2218/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

У п. 61 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (з урахуванням змін і доповнень) роз'яснено, що треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 Господарського процесуального кодексу України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (пункт 3 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України).

Всупереч вимогам ч. 4 ст. 111Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги не додано доказів надсилання копії касаційної скарги позивачу - Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та кредит" та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, чинній на час подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Проте, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У силу ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, отже строк на касаційне оскарження постанови апеляційної інстанції відраховується саме з дати її прийняття.

Оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду прийнята 13.06.2017, а отже, днем закінчення строку для подання касаційної скарги на вказану постанову є 03.07.2017.

Згідно з ч. 1 ст. 109 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" звернулося з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 911/2218/16, як вбачається зі штампу Київського апеляційного господарського суду - 14.07.2017.

Таким чином, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" подано після закінчення строку, встановленого для її подання. При цьому, касаційна скарга подана без клопотання про відновлення цього строку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 911/2218/16 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 911/2218/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук