
Справа № 464/8892/16-к
пр.№ 1-в/464/302/17
У Х В А Л А
14.09.2017 року
Сихівський районний суд міста Львова в складі:
головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,
прокурора Васьківа Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву начальника державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» про уточнення початку строку відбування покарання ОСОБА_2,
в с т а н о в и в:
05.09.2017 р. до Сихівського районного суду м. Львова надійшла заява начальника державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» ОСОБА_3, в якій останній просить уточнити початок строку покарання засудженого вироком Сихівського районного суду м.Львова від 07.03.2017 року ОСОБА_2. Вказану заяву мотивує тим, що відповідно до вищевказаного вироку, початок строку відбування покарання ОСОБА_2 вказано - 22.11.2016 р., а у матеріалах особової справи міститься рапорт про затримання останнього, який датований 24.11.2017 р.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, вироком Сихівського районного суду м.Львова від 07.03.2017 року ОСОБА_2 визнано винуватим за ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання три роки позбавлення волі; на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 01.11.16 р. та остаточно ОСОБА_2 призначено покарання три роки один місяць позбавлення волі; на підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_2 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного даним вироком, строк попереднього увязнення з моменту взяття під варту до вступу вироку в законну силу, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі; строк відбування покарання ОСОБА_2 враховано з моменту фактичного затримання - з 22 листопада 2016 року.
Відповідно до ухвали Апеляційного суду Львівської області від 25.07.2017 року вирок Сихівсвького районного суду м.Львова від 07.03.2017 року залишено без змін, на підставі ч. 5 ст.72 КК Украни зараховано ОСОБА_2 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 22.11.2016 р. до 20.06.2017 р. включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до ст. 379 КПК України передбачена можливість виправлення описок у судовому рішенні.
Діючим КПК України не передбачено можливість винесення судом додаткових ухвал, зокрема для уточнення початку стоку покарання.
У поданій начальником державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» заяві про винесення додаткової ухвали щодо уточнення строку попереднього увязнення стосовно ОСОБА_2, начальник фактично просить змінити за суттю вирок Сихівського районного суду м. Львова від 07.03.2017 року, що не передбачено чинним КПК України, а тому у задоволенні поданої заяви про уточнення початку строку покарання засудженому ОСОБА_2, слід відмовити.
Одночасно слід роз'яснити начальнику державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» право звернення до суду із заявою про виправлення описок у вироку Сихівського районного суду м.Львова від 07.03.2017 року та ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 25.07.2017 року.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України,
у х в а л и в:
В задоволенні заяви начальника державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» про уточнення початку строку покарання відносно ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Ю.Теслюк
The court decision No. 68924748, Sykhivskyi District Court of Lviv City was adopted on 14.09.2017. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 464/8892/16-к. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: