№ 68901413, 24.03.2010, Cherkasy District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2010 року справа № 2а-137/10/2370

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі - Левчуку A.C.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю; відповідача - не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Звенигородського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених в якості допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Звенигородський районний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, отриманих у вигляді допомоги по безробіттю в розмірі 3 447 грн. 86 коп.

Позивач стверджував, що ОСОБА_2 в 2009 р. отримував допомогу по безробіттю незаконно, оскільки в цей період був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

На підставі наведених обставин позивач просив задовольнити його вимоги, та стягнути з відповідача 3 447 грн. 86 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не подав, в судове засідання не зявився, свого представника не направив.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України (№25к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, одним з аспектів якого є право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин.

02 січня 2009 р. ОСОБА_2 звернувся до Звенигородського районного центру зайнятості з проханням надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, зазначивши при цьому, що на час подачі заяви він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

Як вбачається з персональної картки особи, яка звернулась до центру зайнятості № 235402108122600006 та наказу № НТ090102 від 02.01.2009 р., відповідачу був наданий статус безробітного 02 січня 2009 року, визначені умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та розмір цієї допомоги відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 poxyN 1533-ІІІ (надалі за текстом - «Закон N 1533-ІІІ»).

Відповідач знятий з обліку в Звенигородському районному центрі зайнятості 07 жовтня 2009 року.

Згідно платіжних доручень та відомостей виплат по персональній картці ОСОБА_2, за період перебування відповідача на обліку в якості безробітного ним було отримано З 447 грн. 86 коп.

Вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги, що відповідач, згідно листів державного реєстратора Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області за № 374 від 01.10.2009 р. та № 35 від 09.02.2010 р., зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності 25 вересня 2003 р. та підприємницьку діяльність не припинив.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону N 803-XII до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Таким чином, безсумнівним є те, що відповідач, на момент звернення до центру зайнятості, був зайнятою особою, не мав права на реєстрацію в якості безробітного.

Відповідно до статті 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на викладене, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Котовського, 52 б, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Звенигородського районного центру зайнятості (Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Кримського, 46-а, ідентифікаційний код 21368388) 3 447 (три тисячі чотириста сорок сім) грн. 86 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 26 березня 2010 р.

Суддя І.О.Лічевецький