№ 68865977, 13.01.2014, Odesa Regional Court of Appeal

Номер провадження № 33/785/995/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2014 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Прібилов В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Іванівського районного суду Одеської області від 04.11.2013 року,-

встановив

Зазначеною постановою судді,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

не працюючого, одруженого, маючого на утриманні 3-х дітей, який мешкає за адресою: Одеська область, Іванівський район смт. Петрівка, вул. Тюріна, 69,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 2550 грн.

Відповідно до постанови судді, ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 26.09.2013 року о 23.30г., рухаючись по вул.Шкільній в смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного спяніння, чим порушив вимоги п.п.а п.2.9 Правил дорожнього руху України.

Заперечуючи проти постанови судді, ОСОБА_2 у скарзі вказав, що 26.09.2013 року за дві години до того, як сісти за кермо, він випив одну склянку пива. На вул.Шкільній смт. Петрівка зустрічний автомобіль засліпив його дальнім світлом, у звязку з чим він зупинився, та зрозумівши, що це черговий автомобіль міліції Іванівського РОВД був дуже вражений. Співробітники міліції поводились дуже ганебно, висловлювалися нецензурно, після чого він був доставлений до Іванівського РВ, а його жінка ОСОБА_3, яка не вміє керувати транспортними засобами, залишилась одна в автомобілі. Працівники міліції затримали автомобіль, а пізніше, він був ним забраний і йому був виписаний штраф в сумі 420 грн.

Посилаючись на складний майновий стан, просить врахувати те, що в нього багатодітна сім`я, він офіційно не працевлаштований, працює охоронцем за оплату 110 грн. на місяць та не в змозі сплатити призначений судом штраф у сумі 2550 грн.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким ОСОБА_2, керуючи ав томобілем, порушив вимоги п.п.а п.2.9 Правил дорожнього руху, а саме 26.09.2013 року о 23.30г., на вул. Шкільній в смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного спяніння.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, при зазначених у постанові обставинах, підтверджується особистими поясненнями правопорушника, змістом протоколу про адміністративне правопорушення й у скарзі на постанову судді не заперечується, тому його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

В своїх поясненнях, наданих в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_2, підтвердивши доводи своєї апеляції, не заперечував проти по рушення ним Правил дорожнього руху, та зазначив, що у скоєному правопорушенні щиро розкаюється, просить врахувати його складний майновий стан та ті обставини, що в нього багатодітна сім`я, він тимчасово не працює, та хворобливий стан його здоровя. Сплатити призначений судом штраф у сумі 2550 грн не в змозі. Разом з тим, який захід стягнення можливо на нього накласти не навів.

Зі змісту постанови судді суду першої інстанції та матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 визнаний винним та підданий адміністративному стягненню за керування автомобілем у стані алкогольного спяніння у розмірі 2550 грн., що є мінімальним стягненням та розміром штрафної санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи ОСОБА_2 про оплату квитанції у розмірі 420 грн. під час отримання автомобілю з штрафмайданчика не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не мають відношення до накладеного судом в оскаржуваній постанові розміру штрафу.

Таким чином, при розгляді адміністративної справи, суддя, надав обєктивну правову оцінку фактичним обставинам і правильно призначив ОСОБА_2 мінімальне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 2550 грн.

Доводи ОСОБА_2 про неможливість ним сплати штрафу не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не являються підставами для скасування постанови суду, в звязку з чим, підстав для скасування постанови судді не вбачаю.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 293, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив

Скаргу ОСОБА_2 постанову судді Іванівського районного суду Одеської області від 04.11.2013 року залишити без задоволення, а постанову судді Іванівського районного суду Одеської області від 04.11.2013 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 2550 грн. - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_4.