№ 68858349, 24.07.2017, Pology District Court of Zaporizhzhia Oblast

Справа № 324/916/17

Провадження № 2-а/324/33/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2017 м.Пологи

Пологівський районний суд Запорізької області в складі судді Іванченка М.В., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пологівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дії субєкта владних повноважень щодо відмови в призначенні пенсії і зобовязання здійснити перерахунок та призначити пенсію за віком, -

в с т а н о в и в:

22.06.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду, в якому просить визнати протиправними дії Пологівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на підставі ч.2 ст.40 «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»; зобовязати ОСОБА_2 обєднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та призначити позивачу пенсію за віком з 30.05.2017 року відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією з 30.05.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 25.11.2006 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після призначення пенсії позивач продовжував працювати до квітня 2017 року. З 13.02.2017 року позивач набув право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», оскільки йому виповнилося 60 років. 30.05.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідачем з 30.05.2017 року призначено позивачу пенсію за віком, але при цьому розмір пенсії був розрахований з урахуванням ст.40 Закону України «Про загальнообовязкове держайне пенсійне страхування», а саме при взятті на облік пенсійної справи врахована заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2006 року по 30.04.2017 року. 08.06.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а саме з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.

Листом від 19.06.2017 року №47/К-7 відповідачем було повідомлено про відсутність підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2017 рік при зверненні за пенсією тому, що при призначенні пенсії за віком врахований показник середньої заробітної плати (доходу) за 2006 рік, адже згідно з п.3 ст.45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» при переході з одного виду пенсії на інший застосовується показник, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. Такі дії призвели до порушення права позивача на отримання пенсії у більшому розмірі, ніж той, що був визначений відповідачем.

Відповідач ОСОБА_2 обєднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на те, що пенсія позивачеві була перерахована на підставі його заяви від 30.05.2017 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст.40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а саме при взятті на облік пенсійної справи врахована заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2006 року по 30.04.2017 року, з урахуванням положень ч.2 ст.43, ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», постанови КМУ від 23.04.2012 року №327 із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік, яка склала 1197,91грн. Загальний стаж роботи позивача склав 41 рік 07 місяців 13 днів (індивідуальний коефіцієнт з урахуванням кратності 1,35 0,56138). Пенсія обчислена із заробітної плати за період з 01.07.2006 року по 30.04.2017 року (індивідуальний коефіцієнт 4,09141). Розмір пенсії станом на 30.05.2017 року становить 2830,12грн., де 2751,4грн. основний розмір пенсії, 78,72грн. доплата за понаднормовий стаж роботи (6 років). У звязку із цим відповідач вважає, що підстави застосування середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відсутні.

Розгляд даної адміністративної справи відповідно до вимог ст.183-2 КАС України здійснюється одноособово суддею в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до чинного законодавства України призначення та перерахунок пенсії покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання особи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років з 25.11.2006 року і довічно відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

30.05.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою, копія якої міститься в матеріалах справи, про переведення пенсії з одного виду пенсії на інший, тобто з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

При цьому, призначення пенсії за віком регламентується положеннями Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача через перехід з виду на вид з 30.05.2017 року, що підтверджується копією розпорядження від 07.06.2017 року №858.

08.06.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, на яку відповідачем була надана відповідь від 19.06.2017 року №47/К-7 про відсутність правових підстав для застосування під час розрахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.

Позивач оскаржив відмову відповідача у призначенні йому пенсії за віком, оскільки вважає, що йому мала бути призначена пенсія за віком і при її обчисленні мав бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення ним за призначенням пенсії.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлені такі види пенсій, які призначаються за нормами цього Закону: за вислугу років, по інвалідності, в разі втрати годувальника.

Абзац 1 п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який прийнятий пізніше Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вказує, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із ст.7 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, при цьому обидва види пенсії мають бути передбачені саме цим Законом. Показник же середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення або останнього перерахунку попереднього виду пенсії, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У даному ж випадку суд погоджується із позицією позивача стосовно того, що на підставі заяви від 30.05.2017 року відповідач мав призначити йому пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки перед зверненням за призначенням пенсії, а не провести перерахунок пенсії у звязку із переходом із виду на вид, оскільки призначення пенсії за віком та пенсії за вислугу років регламентуються положеннями різних законів. Окрім того, позивач у травні 2017 року вперше звернувся за призначенням йому пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і до цього пенсію за нормами вказаного закону не отримував.

Така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 31 березня 2015 року справі №21-612а14, які в силу ст.244-2 КАС України є обовязковими для всіх судів України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 30.05.2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно з ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Наведене спростовує викладені у запереченнях проти позову твердження відповідача і свідчить про наявність правових підстав для застосування під час призначення позивачу пенсії за віком показника середньої заробітної плати в цілому в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до вимог ст. ст. 2, 11, 162 КАС України спосіб захисту, обраний судом, не обовязково має збігатись з тим, що просить позивач в позовних вимогах. Суд може змінити чи уточнити його формулювання, а в необхідних випадках і вийти за межі позовних вимог застосувати спосіб захисту з метою повного захисту прав, свобод чи інтересів особи, про захист яких вона просить, але в межах визначених КАС України повноважень.

Приймаючи до уваги те, що за заявою позивача від 30.05.2017 року відповідачем 07.06.2017 року здійснено перерахунок пенсії позивача через перехід з виду на вид, тобто з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, замість призначення пенсії за віком, що було оформлено розпорядженням №858, то саме вказане рішення відповідача і має бути визнане протиправним.

Разом із цим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо проведення одночасно із призначенням пенсії за віком і її перерахунку, оскільки призначення та перерахунок пенсії мають різні підстави і різне правове регулювання. До того ж, одночасне їх проведення чинним законодавством не передбачене.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, то відповідно, за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень має бути стягнуто на користь позивача судові витрати у розмірі 960грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 86, 94, 183-2, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пологівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити частково.

Визнати протиправним розпорядження Пологівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 07.06.2017 року №858.

Зобовязати ОСОБА_2 обєднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 30.05.2017 року відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2014, 2015 та 2016 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2017 рік), забезпечити її виплату, виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією з 30.05.2017 року.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Пологівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в іншій частині відмовити.

Стягнутинакористь ОСОБА_1 судовийзбір в розмірі 960 (девятсот шістдесят)грн. за рахунок бюджетнихасигнуваньПологівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів, які обчислюються з моменту отримання копії постанови стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: