№ 6879686, 02.11.2009, Mykolaiv District Administrative Court

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

02.11.2009 р. Справа № 2а - 4945/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в Казанківському районі Миколаївської області, вул. Миру, 191, смт.Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000

до СПД - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості.

Головуючий суддя Середа О. Ф.,

секретар судового засідання Колеснікова О. О.,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача Луценко В.О.

відповідач у судове засідання не з»явився;

УПФУ в Казанківському районі Миколаївської області предявлено позов до СПД - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 241 грн. 82 коп. за несплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач, повідомлений належним чином, у судове засідання не зявився, про причину неприбуття суд не повідомив, письмові заперечення проти позову не надав.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

Відповідач відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІV є страхувальником та платником страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. 6 ст. 17 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п.п. 4 ч.8 Прикінцевих положень „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим законом у фіксованому розмірі.

Статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік»від 23.12.2004 р. № 2285-IV (в редакції чинний до 31.03.2005 р.), установлено на 2005 рік фіксований розмір страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” мінімальний страховий внесок це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Розмір страхового внеску для даної категорії осіб встановлений п.2 ст. 4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР і складає 32 % від об»акта оподаткування визначеного п.2 ст.2 цього Закону.

Розмір мінімальної заробітної плати з січня 2005 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік»встановлений у розмірі 262 грн. Отже, фіксований розмір страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з січня 2005 року складав 83 грн. 84 коп.

Як вбачається з наданих матеріалів, відповідач має узгоджену але не сплачену заборгованість по фіксованому розміру страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за січень березень 2005 р. на суму 242 грн. 82 коп., з яких:

-за січень 2005 р. 83 грн. 84 коп.;

-за лютий 2005 р. 80 грн. 34 коп.;

-за березень 2005 р. 77 грн. 64 коп.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Згідно п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” № 1058-ІV, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Так, УПФУ в Казанківському районі Миколаївської області надіслано відповідачеві корінець вимоги від 28.04.2007 р. № Ф-227.

На час розгляду справи, відповідач у встановленому порядку вимогу позивача про сплату недоїмки не оскаржив, заборгованість у сумі 241 грн. 82 коп. не сплатив.

Згідно п. 3 ст. 106 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV, в разі несплати страхувальником суми недоїмки, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»встановлено право територіальних органів Пенсійного фонду стягувати з платників несплачені суми страхових внесків.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області (вул. Миру, 191, смт.Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000, код ЄДРПОУ 20897392) заборгованість в сумі 241 грн. 82 коп. (двісті сорок одна гривня 82 копійки).

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя О. Ф. Середа