Court ruling № 6870299, 27.11.2009, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ УХВАЛА                     

27.11.09                                                                                 Справа № 8/216.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФВП ГРУП», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс», м. Луганськ, -

про стягнення 21977 грн. 85 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.

при секретарі судового засідання Рубан І.Є.,

в присутності представників сторін:

від позивача – представник не з’явився;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 21262,50 грн., інфляційні нарахування у сумі 531,60 грн., та 3% річних у сумі 183,75 грн., а також судові витрати.

Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В. від 14.10.09 року розгляд справи доручено судді Середі А.П.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 16 жовтня до 06 листопада 2009 року у зв’язку з неявкою позивача та невиконанням вимог суду у частині подання витребуваних документів; з 06 листопада до 27 листопада –у зв’язку з неявкою сторін.

Позивач витребувані судом документи не надав, явку повноважного представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

06.11.09 року, поштою (вих. №б/н від 06.11.09 року), та 23.11.09 року, через канцелярію суду (вих. №б/н від 23.11.09 року), від позивача надійшли заяви аналогічного змісту, якими він ставить суд до відома про те, що, після його звернення до суду, відповідач добровільно погасив основний борг у сумі 21262,50 грн., з огляду на що він повністю відмовився від позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі 531,60 грн. та 3% річних у сумі 183,75 грн., а лише просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме: державне мито у сумі 219,85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не з’явився, участь у ньому свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору по суті за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Факт повного погашення основного боргу суд вважає за повне визнання позову відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного та обставин справи суд вважає, що клопотання позивача відповідає стю.22 ГПК України та підлягає задоволенню, а спір – вирішенню по суті за відсутності сторін, - тобто, провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

          Керуючись ст.ст.44, 47-1 та ч.2 ст. 49 ГПК України, суд судові витрати покладає на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги закону та з вини якої спір доведено до суду, а саме: державне мито у сумі 219,78 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

          Судом встановлено, що позивач при зверненні з позовом до суду припустився надмірної сплати державного мита.

          Так, даний позов належить до майнових.

          Згідно п. «а»ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито» при зверненні до господарського суду з майновим позовом позивач повинен сплатити державне мито у розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00 грн.).

          Отже, при ціні позову у 21977,85 грн. державне мито підлягало сплаті у сумі 219,78 грн. Позивач на підставі платіжного доручення №266 від 05.08.09 року сплатив 219,85 грн., тобто сума надмірної його сплати склала 0,07 грн. (219,85 грн. –219,78 грн.), які підлягають поверненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,32-34,43,44,47-1, ч.2 ст. 49, ст.ст.75 та 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1.Провадження по справі припинити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс», ідентифікаційний код 35487779, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Якіра, 1/43, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФВП ГРУП», ідентифікаційний код 36273386, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Гарматна, 8, - судові витрати, а саме: державне мито у суму 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 78 коп.; видати наказ.

3.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФВП ГРУП», ідентифікаційний код 36273386, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Гарматна, 8, - надмірно сплачене державне мито у сумі 0 (нуль) грн. 07 коп.

          Підставою для виплати вказаної суми грошових коштів є примірник цієї ухвали, скріплений підписом суду та гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

          Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін.

Суддя           А.П. Середа