№ 68677690, 01.09.2017, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Провадження № 3-6528/17

в справі №760/16407/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Захарова А.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що працює на посаді: старшого офіцера відділу напрямку на ВМС Управління напрямків на види, роди військ (сил) Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, дані про ідентифікаційний номер не відомі - за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП про те, що він, будучи старшим офіцером відділу напрямку на ВМС Управління напрямків на види, роди військ (сил) Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України ОСОБА_1 16 листопада 2015 року та 10 вересня 2016 року через пункт пропуску «Бориспіль» перетинав державний кордон у напрямку Іспанії та Туреччини відповідно.

ОСОБА_1 має доступ до державної таємниці за формою 2, що включає в себе фактичний доступ до інформації з грифами секретності «таємно» та «цілком таємно».

При цьому, ОСОБА_1 письмово не повідомляв особу, яка надала йому доступ до державної таємниці, інструктажів з питань охорони державної таємниці на передодні виїздів та після повернення в РСО установи не проходив та у журналі інструктажу не розписувався.

Таким чином, всупереч взятих на себе обов'язків щодо збереження режиму секретності громадянина України з доступом до державної таємниці та в наслідок порушення пункту 116 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 (далі - Порядок), яким передбачено: громадянин, якому надано допуск і доступ до державної таємниці, зобов'язаний повідомляти в письмовій формі про свій виїзд за межі України, та пунктів 696, 697, 698 Порядку, якими передбачено: перед виїздом до іноземної держави у приватних справах громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов'язаний письмово повідомити про це посадовій особі, яка надала йому доступ до державної таємниці, а також РСО за місцем зберігання його картки обліку за формою згідно з додатком 6. Відомості про виїзд до іноземної держави громадян, яким надано допуск до державної таємниці, у приватних справах та у службові відрядження реєструються РСО в журналі обліку виїздів за кордон працівників, яким надано допуск до державної таємниці за формою згідно з додатком 92, З працівниками підприємств, установ, організацій після їх повернення із закордонних службових відряджень або приватних поїздок до іноземних держав начальники РСО проводять співбесіди з метою з'ясування питань щодо наявності чи відсутності обставин, що могли створити передумови для витоку секретної інформації під час перебування за кордоном, фактів необґрунтованої заінтересованості з боку іноземців секретною інформацією. ОСОБА_1 не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене пунктом 6 частини 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 до суду не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить розглядати адміністративний матеріал відносно нього за пунктом 6 частини 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у його відсутності. Також в свої заяві останній зазначив, що свою вину у скоєному він визнає повністю, а тому під час призначення покарання просить суд обмежитьсь мінімальним штрафом, який він зобов'язується оплатити.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями правопорушника, а також іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

За таких умов в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

А тому, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбачено п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП знайшла своє повне підтвердження згідно досліджених письмових доказів по справі.

Враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого адміністративного правопорушення, вражаю що останнього слід визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.

Штраф необхідно сплатити за наступними банківськими реквізитами: найменування банку ГУ ДКУ у м. Києві, Р/р: 31118106700010; одержувач платежу: УДК СУ Солом'янського району м. Києва; МФО 820019; Ідентиф. код: 38050812; код класифікації доходів до бюджету: 22030001.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі, що становить 320 (триста двадцять) грн., який необхідно сплатити на: р/р 31212206700010 МФО 820019, одержувач платежу: УДК СУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача: 38050812, код класифікації доходів бюджету: 22030101, код суду: 050.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Апеляційного суду міста Києва через районний суд.

Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: