№ 6866941, 29.07.2009, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

          17:30           № 11/658

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Давиденко Д.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтекс»

до Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва

про визнання нечинною вимоги

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтекс»(надалі ТОВ «Алтекс», позивач) звернулось до суду з позовом про визнання нечинною вимоги від 03.11.2008 р. № 2710 Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі міста Києва (надалі УПФУ в Печерському районі міста Києва, відповідач) про сплату боргу на суму 4 428,16 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2009 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що, відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу без складання акту документальної перевірки, що є порушенням вимог передбачених п. 8.3. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003. А також, позивачу не вручались, ні акт про його перевірку, ні повідомлення про порушення ним законодавства зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що передбачено Порядком оформлення результатів документальних перевірок, затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 6-5 від 21.03.2003.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та наявні у матеріалах справи. Відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування спірної вимоги, мотивуючи це тим, що станом на 01.11.2008 р. позивач мав заборгованість по сплаті збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9184,45 грн. згідно з даними картки особового рахунку платника. Також відповідач зазначає про помилковість висновків позивача про обов’язковість формування вимоги про сплату недоїмки виключно на підставі складеного Акту перевірки, оскільки п. 8.3. Інструкції чітко встановлено дві підстави для формування вимоги, з яких: 1) акт документальної перевірки, 2) облікові дані з карток особових рахунків страхувальника.

Також відповідач просив розглядати справу за відсутності свого представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, адміністративний суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтекс»у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 036091 зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 02.10.2000 р., код ЄДРПОУ 31112822 та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва.

Позивач отримав вимогу УПФ України в Печерському районі м. Києва № Ю-2710 від 03.11.2008 року (надалі – вимога № 2710) про сплату заборгованості зі сплати страхових внесків станом на 01.11.2008 у розмірі 4 428,16 грн., що підтверджується самим позивачем та наявною в матеріалах справи копією конверту, у якому направлялась вимога.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 07.09.2003 (надалі –Закон №1058-IV), страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Частиною 3 ст. 106 згаданого вище Закону встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п.8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі –Інструкція №21-1), затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, вимога про сплату недоїмки формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою встановленою законодавством.

Таким чином, з викладеної норми вбачається, що однією із підстав формування недоїмки є облікові дані з карток особових рахунків страхувальників. Отже, доводи позивача про обов’язковість формування вимоги про сплату недоїмки виключно на підставі складеного Акту перевірки є помилковими та такими, що невірно тлумачать норму права, внаслідок чого відсутні підстави для обов’язкового вручення відповідачем акта перевірки та повідомлення позивачу, у зв’язку з чим викладені мотиви позивача не приймаються судом до уваги.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи карток особового рахунку Позивача станом на 01.11.2008 р. за ним обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 9184,45 грн. (7 колонка –8 686,74 грн. (33,2 %) та 537,71 грн. (2%)).

Відповідно до ч. 6 ст. 20, ч. 2-4 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV та п.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління ПФУ від 19.12.2003р. № 21-1 встановлює, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка). Обчислення страхових внесків зазначеною категорією платника здійснюється щомісячно за ставкою - 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників ( п.4.1)

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного Фонду України здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

У відповідності до п.8.1. зазначеної Інструкції суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку "а" вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.

У випадку "б" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції для страхувальника - юридичної особи.

Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги до суду страхувальник зобов'язаний письмово повідомити протягом трьох робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.

Узгодження вимоги органу Пенсійного фонду здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

Узгоджена вимога надсилається страхувальнику органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів. Страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму боргу протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

Абзацом 2 п. 10.1. Інструкції встановлено, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається з карток особового рахунку позивача протягом з січня 2004 року до липня 2009 року він здійснював обчислення страхових внесків та їх сплату, при цьому сплачені ним суми грошових коштів зараховувалися відповідачем шляхом їх перерозподілу, в рахунок сплати недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення, у зв’язку з чим коштами сплаченими позивачем з січня 2004 до липня 2009 року погашалась недоїмка, що існувала у попередній період, а після її остаточного погашення сплачені суми зараховувалися в рахунок сплати поточних страхових внесків в порядку їх виникнення, через що залишок несплачених страхових внесків за цей період склав 4 428,16 грн.

Також суд враховує те, що підставами для визнання нечинним рішення суб’єкта владних повноважень, у даному випадку вимоги, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав це рішення. Обов'язковою умовою визнання нечинним рішення є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного рішення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом не встановлено порушень законодавства Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва при формуванні вимоги про сплату боргу за № 2710 від 03.11.2008 р. на суму 4428,16 грн.

За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги щодо скасування вимоги УПФ України в Печерському районі міста Києва № Ю-2710 від 03.11.2008 р. визнаються судом безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –11.08.2009.