Court ruling № 68505321, 22.08.2017, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3772/16 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Карпушової О.В., Коротких А.Ю.,

за участі секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0008971019/528 та № 0008981019/529 від 30.06.2016.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 22.12.2016 та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання - 22.08.2017 з'явились представники позивача та відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження висновків про порушення строку сплати єдиного податку з фізичних осіб за 2015 рік, у той час як матеріали справи свідчать про своєчасність сплати ним відповідного зобов'язання за вказаний період, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи, 01.06.2016 Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності платника єдиного податку - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за результатами якої складено акт № 488/10-19/НОМЕР_1 від 01.06.2016.

Відповідно до акту, перевіркою виявлені порушення позивачем вимог ст. 295 Податкового кодексу України, у зв'язку з порушенням ним термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку згідно з податковою декларацією № 160 0000975 від 04.02.2016 на суму 27 808,60 грн:

- порушено терміни сплати суми податкового зобов'язання у розмірі 8000,00 грн на 12 днів;

- порушено терміни сплати суми податкового зобов'язання у розмірі 9000,00 грн на 47 днів;

- порушено терміни сплати суми податкового зобов'язання у розмірі 7616,45 грн на 82 днів;

- порушено терміни сплати суми податкового зобов'язання у розмірі 3192,15 грн на 90 днів.

Не погоджуючись з висновками, які викладені в акті перевірки, ФОП ОСОБА_2 звернувся до відповідача із запереченнями б/н від 14.06.2016, у яких просив контролюючий орган визнати неправомірними та скасувати висновки акта перевірки № 488/10-19/НОМЕР_1 від 01.06. 2016.

Розглянувши вказані заперечення, Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області листом № 132/Ж від 14.06.2016 повідомила позивачу про те, що викладені в акті перевірки вимоги відповідають вимогам чинного законодавства в Україні.

На підставі акта перевірки Рокитнянським відділенням Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0008971019/528 від 30.06.2016, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 800,00 грн. (10 % від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання);

- № 0008981019/529 від 30.06.2016, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 3 961,72 грн (20 % від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Київській області зі скаргою від 08.07.2016, за результатом розгляду якої рішенням Головного управління ДФС у Київській області № 1566/14/10-36-10-04 від 09.09.2016 податкові повідомлення-рішення № 0008971019/528 та № 0008981019/529 від 30.06.2016 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

В подальшому позивач звернувся до ДФС України зі скаргою від 23.09.2016 про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, однак рішенням ДФС України № 10644/Ж/99-99-11-02-01-14 від 10.10.2016, податкові повідомлення-рішення № 0008971019/528 та № 0008981019/529 від 30.06.2016 та рішення Головного управління ДФС у Київській області № 1566/14/10-36-10-01-04/402 від 09.09.2016 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до третьої групи належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Сторонами не оспорюється, що позивач є платником єдиного податку третьої групи.

Відповідно до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п.294.2 ст. 294 ПК України).

Відповідно до п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно з п.296.3 ст. 296 ПК України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п.п. 49.18.2 п.49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Підставою прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень є висновки податкового органу про порушення позивачем термінів сплати податкового зобов'язання з єдиного податку за податковою декларацією № 1600000975 від 04.02.2016 за звітний період - 2015 рік.

Позивач пояснив, що у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2015 рік від 04.02.2016 ним помилкового не вказано в рядку 13 вищевказаної податкової декларації суму нарахувань єдиного податку за попередній період, що, на думку позивача, і зумовило невірне трактування контролюючим органом показника рядку 14 вказаного звітного документу.

До проведення податкової перевірки позивач подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2015 рік, в якій було виправлено вищевказану невідповідність.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано до Рокитнянського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця:

- за І квартал 2015 року від 17.04.2015, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 12547,58 грн;

- за півріччя 2015 року від 09.08.2016, в якій визначено загальну суму зобов'язання за звітний період в розмірі 27 971,82 грн, суму податкового зобов'язання за попередній звітний період (1 квартал 2015 року) в розмірі 12 547,58 грн та суму єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 15424,24 грн. (27971,82 грн. - 12547,58 грн.);

- за 3 квартали 2015 року від 25.10.2015, в якій визначено загальну суму зобов'язання за звітний період в розмірі 46339,33 грн, суму податкового зобов'язання за попередній звітний період (півріччя 2015 року) в розмірі 27 971,82 грн та суму єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 18 367,51 грн (46339,33 грн - 27971,82 грн);

- за 2015 рік від 04.02.2016, в якій визначено загальну суму зобов'язання за звітний період в розмірі 67 305,03 грн та при цьому не був задекларований показник рядку 13 "нараховано за попередній звітний (податковий) період", внаслідок чого в якості суми єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, було зазначено 67 305,03 грн, у той час як мало бути вказано 20 965,70 грн (67305,03 грн. - 46339,33 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2016 позивачем було подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2015 рік, в якій зазначено наступне:

- сума єдиного податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка (рядок 15 декларації), становить 67305,03 грн.;

- уточнена сума податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка (рядок 16), у розмірі 39333,21 грн.

- зменшення суми, яка підлягає перерахуванню до бюджету (рядок 17) у розмірі 27971,82 грн.

При цьому, відповідне зменшення суми єдиного податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, в розмірі 27971,82 грн було відображено у рядку 13 уточнюючої податкової декларації "Нараховано за попередній звітний (податковий) період" та фактично є загальною сумою зобов'язання за півріччя 2015 року, у той час як у вказаній графі мав бути зазначений показник діяльності за три квартали 2015 року (попередній звітний період), який дорівнює 46 339,33 грн, що свідчить про допущення позивачем ще однієї помилки при заповненні уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку за 2015 рік від 19.05.2016.

Колегією суддів встановлено, що позивачем було своєчасно та в повному обсязі сплачено грошове зобов'язання з єдиного податку за 2015 рік, про що свідчать платіжні доручення:

- № 211 від 20.04.2015 на суму 12547,58 грн з призначанням платежу "сплата єдиного податку за І квартал 2015 року";

- № 257 від 09.08.2015 на суму 15 424,24 грн з призначенням платежу "сплата єдиного податку за ІІ квартал 2015 року";

- № 331 від 18.11.2015 на суму 18367,51 грн з призначенням платежу "сплата єдиного податку за ІІІ квартал 2015 року";

- № 365 від 11.01.2016 на суму 11 000,00 грн з призначенням платежу "сплата єдиного податку за IV квартал 2015 року";

- № 353 від 04.02.2016 на суму 9965,71 грн з призначенням платежу "сплата єдиного податку за IV квартал 2015 року".

Тобто, позивачем за 2015 рік сплачено загальну суму єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 67 305,04 грн. Сплата податкового зобов'язання була здійснена позивачем у строки, які передбачені ст. 295 Податкового кодексу України.

Крім того, на підставі платіжних доручень № 353 від 04.02.2016, № 364 від 02.03.2016 та № 375 від 06.04.2016 позивачем сплачено суму єдиного податку з фізичних осіб за І квартал 2016 року у розмірі 24 616,43 грн, що не стосується охопленої актом перевірки № 488/10-19/НОМЕР_1 від 01.06.2016 податкової декларації платника єдиного податку № 1600000975 від 04.02.2016.

Отже, з урахуванням того, що позивачем самостійно виявлено помилку в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2015 рік, в результаті чого була подана уточнююча декларація, яка прийнята податковим органом, з приводу погашеного боргу спір відсутній, оскільки не заперечується контролюючим органом, в матеріалах справи наявні платіжні доручення на всю суму боргу, колегія суддів вважає доводи апелянта про правомірність нарахування штрафної санкції в автоматичному режимі безпідставними.

Виходячи зі змісту апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не підкріплені наледними та допустимими доказами.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 28.08.2017.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: О.В. Карпушова

А.Ю. Коротких

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Коротких А. Ю.

Карпушова О.В.