Decision № 6841650, 17.11.2009, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2009 р. Справа № 15/409/09

м. Миколаїв

          За позовом: Прокурор Миколаївської області, 54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28, в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 22440076;

          До відповідача: Приватного підприємства «Вікторія-Миколаїв», 54042, м. Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 105, код ЄДРПОУ 33437464;

          про: розірвання договору купівлі-продажу комунального майна

Суддя В.О.Ржепецький

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Цехоцький І.А. довіреність № 1394/07.01-10 від 27.07.2009р.

Від відповідача: представник не з’явився.

Прокурор: Волкожа С.В.

Представник позивача в судове засідання з’явився, вимоги ухвали суду від 14.09.09 р. виконав. Через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 12.11.2009р. про доповнення позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача у справі неустойку в розмірі 29310,00грн., нараховану на підставі п. 7.2. договору купівлі-продажу.

Відповідно до абз. 2 п. 3.6. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. №02-5/289, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з’явився. Відзив на позовну заяву до суду не надав, позов не оспорив. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за його відсутністю.

Заслухавши представника позивача та прокурора, вивчивши матеріали справи, господарський суд –

в с т а н о в и в:

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, визначених законом. Право звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачено ст. 121 Конституції України, п. 6 ст. 20, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»та ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Однією із форм представництва є звернення з позовною заявою до суду.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі про представництво інтересів держави в арбітражному судочинстві, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця загроза є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Поняття «інтереси держави»є оціночним у кожному конкретному випадку, прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Згідно ст. 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»продавцем об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими Радами.

Пунктом 8 ст. 23 Закону встановлено, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору. Відповідно до п.30 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, Порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності та інші.

Відповідно ч.3 Положення про управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради затвердженого рішенням міської ради від 23.06.06 № 2/4, основною метою діяльності управління є розробка пропозицій реалізація міської політики щодо володіння, користування та розпорядження у сфері управління майном комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва, його приватизації та відчуження. Крім того, згідно Положення № 2/4, управління з використання та розвитку комунальної власності забезпечує виконання міських програм приватизації комунального майна, розробляє і вносить на розгляд міської ради проекти міських програм приватизації, готує і вносить пропозиції щодо порядку та умов відчуження комунального майна, розробляє перелік об'єктів, що підлягають відчуженню тощо.

При цьому прокурор враховує наступні підстави для звернення до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою.

15.04.09 між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та Приватним підприємством „ВІКТОРІЯ - МИКОЛАЇВ" було укладено договір купівлі-продажу комунального майна, а саме нежитлових приміщень загальною площею 166,6 кв.м., що знаходяться за адресою м. Миколаїв, пр. Леніна, 9/10. Договір посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія С.А. 15.04.09 та зареєстровано в державному реєстрі правочинів за № 3407869.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що право власності на вказані нежитлові приміщення загальною площею 166,6 кв.м., що знаходяться за адресою м. Миколаїв, пр. Леніна, 9/10 переходить до Приватного підприємства „ВІКТОРІЯ - МИКОЛАЇВ" після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Розрахунок за придбаний об'єкт здійснюється на підставі пунктів 1.3 та 2.1 Договору, згідно яких покупець (Приватне підприємство „ВІКТОРІЯ - МИКОЛАЇВ") зобов'язано внести 146550,00 грн. за придбаний об'єкт приватизації та витрати на проведення незалежної оцінки у сумі 1100,00 грн. протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору та нотаріального посвідчення. Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50% від ціни продажу об'єкта. ПДВ у сумі 29310,00 грн. Оплачується у повному обсязі протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього договору та його нотаріального посвідчення.

Незважаючи на умови Договору, Відповідачем станом на 18.08.09 вартість об'єкта приватизації у повному обсязі не сплачено.

03.07.09 Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Відповідачу направлено лист з вимогою сплатити борг за договором купівлі - продажу комунального майна. Однак, відповідачем відповідь на лист Управління не надано, борг за договором купівлі - продажу не сплачено.

Отже, станом на 18.08.09 заборгованість по Договору купівлі-продажу комунального майна, а саме нежитлових приміщень загальною площею 166,6 кв.м., що знаходяться за адресою м. Миколаїв, пр. Леніна, 9/10, укладеного 15.04.09 між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та Приватним підприємством „ВІКТОРІЯ - МИКОЛАЇВ" складає 175860,00 грн. (146550,00 грн. (вартість об'єкту приватизації без врахування ПДВ) + 1 100 грн. (витрати на проведення незалежної оцінки) + 29310,00 грн. (ПДВ) = 175860,00 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Згідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 Договору передбачено обов'язок покупця сплатити ціну продажу об'єкта приватизації у строк зазначений у п. 2.1 цього Договору.

У разі невиконання покупцем умов Договору, продавець має право розірвати його у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предмет та ціна є істотними ознаками договору купівлі-продажу. У даному випадку істотним порушенням умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення є несплата Відповідачем ціни за об'єкт приватизації, тобто невиконання п. 2.1 Договору.

Не виконуючи зобов'язання, відповідач порушує не лише умови договору, але і своїми діями зачіпає інтереси держави, що призводить до несвоєчасного та не повного перерахування сум до Державного бюджету України.

За таких обставин, позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 29310,00грн. з огляду на таке.

Відповідно до п. 7.2. договору, укладеного між сторонами у справі, у випадку відмови покупця від оплати за об’єкт приватизації, він зобов’язаний сплатити продавцю неустойку в розмірі 20 відсотків від ціни продажу об’єкта.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.

Позивачем не надано та матеріали справи не містять доказів, які свідчили про належним чином заявлену відмову відповідача у справі від сплати ціни предмету договору або від договору в цілому. Натомість, обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх доводів стосовно стягнення неустойки, свідчать про прострочення боржника за договором в розумінні ч. 1 ст. 612 ЦК України, відповідно до якої боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Внаслідок наведеного позовні вимоги в цій частині визнаються господарським судом необґрунтованими.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                            ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати договір купівлі-продажу нежитлового приміщення комунальної власності, загальною площею 166,6 кв.м., що знаходяться за адресою м. Миколаїв, пр. Леніна, 9/10, укладеного 15.04.09 між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та Приватним підприємством «ВІКТОРІЯ –МИКОЛАЇВ». 3.          Стягнути з Приватного підприємства «Вікторія-Миколаїв», (54042, м. Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 105, код ЄДРПОУ 33437464) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м. Миколаєва (р/р 31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 85,00 грн. держмита. 4.          Стягнути з Приватного підприємства «Вікторія-Миколаїв», (54042, м. Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 105, код ЄДРПОУ 33437464) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м. Миколаєва (р/р 31211259700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 5.          В іншій частині позову відмовити. 6.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя