Decision № 6837128, 24.11.2009, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" листопада 2009 р. Справа № 2/1566

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кисліцькій Ж.В.

за участю представників сторін

від позивача Воронов Ю.В. (довіреність від 09.11.09)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО" (м. Дніпропетровськ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 138 165,39 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 138165,39грн. боргу по оплаті лізингових платежів, посилаючись на те, що всупереч умовам договору та графіку платежів відповідач не проплатив лізингові платежі за період з 09.10.08 по 09.12.08.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначив, що предмет лізингу був повернутий відповідачем, однак лізиногові платежі за період з 09.10.08 по 09.12.08 не сплачені.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи,одним із основних напрямків діяльності товариства "АМО" є фінансовий лізинг, що підтверджується Довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.45).

28 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМО" (лізингодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (лізингоодержувач) була укладена лізингова угода №ОМЕ01 39414 25.

На виконання умво договору лізингодавець (позивач) передав лізингоодержувачу (відповідвач) в оперативний лизинг екскаватор DOOSAN SOLAR 340LC-V з гідравлічним молотом МТВ 210 (далі-обладнання) про що був складений та підписаний сторонами акт прийому-передачі від 03.01.08 (а.с.21).

За п.2.4 угоди, строк її чинності розпочинається датою підписання угоди та закінчується датою повернення обладнання або датою повного розрахунку по щомісячних чи інших платежах за умови, що обладнання вже повернуто лізингодавцеві.

Додатковою угодою №2 від 21.10.08 до лізингової угоди від 28.11.07, сторони погодили вартість обладнання, що складає 2908065,99грн. разом з ПДВ та графік сплати лізингових платежів (а.с.26-27).

За п.8.1 угоди, лізингоодержувач сплачує лізингодавцеві перший лізинговий платіж протягом трьої робочих днів після виставлення рахунку на сплату Першого лізингового платежу. Щомісячні лізингові та будь-які інші платежі мають бути сплачені протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків згідно з графіком платежів.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За період з грудня 2007 року по грудень 2008 рік позивач виставляв відповідачу для оплати рахунки-фактури (а.с.28-41), однак відповідач оплатив їх частково, а саме залишились не оплаченими рахунки-фактури №АМ-3360 від 06.10.08 на суму 39202,51грн., №АМ-3669 від 05.11.08 на суму 48588,67грн., №АМ-3921 від 04.12.08 на суму 60230,42грн.

Листами від 27.11.08,від 15.12.08 позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити заборгованість по сплаті лізингових платежів, повідомив про відмову лізингодавця від лізингової угоди та просив повернути предмет лізингу (а.с.42-44).

Представник позивача у судовому засіданні не заперечив, що відповідач повернув обладнання, однак лізингові платежі за період з жовтня по грудень 2008 року не сплатив.

Згідно зі ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 138165,39грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО" (49000,м. Дніпропетровськ, вул.Телевізійна,12, кв.50; код 32998860) - 138165,39грн. боргу, 1381,65грн. витрат на оплату державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 3 прим.