Court ruling № 68356992, 15.08.2017, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Зуєва Л.Є., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД КОМПАНІ" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД КОМПАНІ" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльність протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

На зазначену постанову суду Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без руху, запропоновано Державній фіскальній службі України у тридцятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати клопотання про поновлення строку, вказавши поважні причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року, надати докази в підтвердження своєї позиції та сплатити судовий збір у відповідності до Закону України "Про судовийзбір".

09.08.2017 року Державною фіскальною службою України подано клопотання про поновлення пропущенного сторку звернення до суду з апеляційною скаргою та сплачено судовий збір.

В обгрунтування причин пропуску строку звернення до суду зазначається, що копію постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року отримано 29.03.2017 року, яка до юридичного підрозділу надійшла тільки 31.03.2017 року та розписана на інспектора Бідзяна А.К., який з 03.04.2017 року по 18.04.2017 року знаходився у відпустці та з урахуванням того, що одразу після відпустки він був звільнений за власним бажанням і не повідомив інших співробітників про наявність зазначеної постанови суду, у зв'язку з великим навантаженням працівників юридичного відділу ДФС тільки 17.05.2017 року стало відомо про наявність такої постанови. Виходячи з викладеного апелянт вважає такі причини пропуску строку поважними, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року і відкрити апеляційне провадження.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що причини з яких апелянт пропустив строк звернення до суду з апеляційною скаргою не є поважними, тому клопотання Державної фіскальної службиУкраїни про поновлення пропущеного строку задоволенню не підлягає.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального прав на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження. Якщо подання скарги з недотриманням строку оскарження пов'язане з тим, що скаржнику невчасно направлено судове рішення, то така причина є поважною і за умови наявності клопотання про поновлення строку оскарження та підтвердження цього факту належними доказами строк оскарження має бути поновленим.

Як вбачається з матеріалів справи апелянтом по почті 29.03.2017 року своєчасно було отримано рішення суду, що не заперечує сам апелянт. Причини, з яких було майже на два місяці пропущено строк звернення з апеляційною скаргою, а саме знаходження одного із працівників ДФС України у відпустці, його звільнення та велике навантаження всіх працівників не може вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки апелянт є суб’єктом владних повноважень, який зобов’язаний діяти у спосіб та строки передбачені законодавством України.

Відсутність одного з співробітників, а саме інспектора Бідзяна А.К. на роботі, перебування його у відпустці та звільнення стосується виключно організації скаржником власної внутрішньої діяльності та наявності контролю за виконавчою дисципліною співробітників та не розцінюється судом як поважна причина, за якої апелянт був позбавлений можливості своєчасного оскарження в апеляційному порядку постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Суд вважає, що Державною фіскальною службою України не надано обгрунтованих доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволили подати апеляційну скаргу в розумний строк.

Згідно з ч.4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Метою зазначеної норми є забезпечення юридичної передбачуваності судових рішень та стабільності поведінки суб’єктів владних повноважень під час виконання своїх повноважень стосовно подання апеляційної скарги на судові рішення.

Таким чином вказані апелянтом в клопотанні підстави пропуску строку на оскарження постанови суду не можуть бути визнані судом поважними, так як апелянт не був позбавлений реальної можливості вчасно подати апеляційну скаргу до суду, а тому в задоволенні його клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку слід відмовити.

Керуючись ст. 108, 186, 189, 197, 254 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення пропущеного строку звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя: Зуєва Л.Є.