Decision № 6834856, 24.11.2009, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.09р. Справа № 35/430-09 За позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Дніпропетровськ

до Українсько-Канадського Товариства з обмеженою

відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮМК",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 899,18 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Василенко В.Л., юрисконсульт, дов.№157/696 від 15.07.2009р.

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену електричну енергію –5480,59 грн, пеню –5480,59 грн, 3% річних –159,01 грн, інфляційні втрати –778,99 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №702 від 01.04.2003р.

Представник позивача позовні підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнає заборгованість в повному обсязі та просить розглянути справу без участі його представників.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підриємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" –електропостачальна організація (надалі позивач) та Українсько-Канадським Товариством з

обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮМК" –споживач (надалі відповідач) було укладено договір з додатками №702 від 01.04.2003р. про постачання електричної енергії строком дії до 31.12.2003р.

Додатковими угодами №1 від 25.12.2003р., №2 від грудня 2004р., №3 від січня 2006р., №4 від 10.01.2007р., №5 від 28.12.2007р. строк дії договору продовжувався до 31.12.2004р., 31.12.2005р., 31.12.2006р., 31.12.2007р. та до 31.12.2008р.

01.10.2008р. сторони підписали угоду про розірвання договору №702 від 01.04.2003р. з 01.10.2008р.

На виконання умов договору позивач в період з травня 2008р. по вересень 2008р. включно здійснив постачання електроенергії відповідачу на суму 5480,59 грн, що підтверджується Актами прийому-передачі електричної енергії від 31.05.2008р., 30.06.2008р., 31.07.2008р., 31.08.2008р. та від 30.09.2008р., які підписані представниками та скріплені печатками обох сторін.

Відповідно до п. 6.2. договору відповідач зобов’язаний здійснити передплату до 25 числа місяця попереднього розрахунковому. Кінцевий розрахунок повинен бути здійснений відповідачем в 5-денний строк після отримання платіжної вимоги від позивача.

Відповідач за надані послуги не розрахувався. Заборгованість становить 5480,59 грн, що підтверджується розрахунком позивача, угодою про розірвання договору від 01.10.2008р. та визнається відповідачем.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За умовами п. 6.2. договору за несвоєчасну оплату відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 1,0% від суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу

пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобо-в'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку плате-жу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З врахуванням цього та положень ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України пеня за період прострочення платежу з 01.08.2008р. по 11.04.2009р. становить 655,87 грн. Щодо стягнення пені за період з 01.08. по 13.10.2008р. позивачем пропущено спеціальний строк позовної давності в один рік, встановлений ст. 258 Цивільного кодексу України. Разом з тим, сторонами не заявлено про застосування позовної давності щодо стягнення пені та відповідно до положень ч. 3 ст. 268 Цивільного кодексу України у суду відсутні підстави для її застосування. Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Визнання відповідачем пені в заявленому позивачем розмірі суперечить чинному законодавству та не приймається судом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. 3% річних за період прострочення платежів з 11.06.2008р. по 24.07.2009р. становлять 159,01 грн, інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за червень 2008р. –липень 2009р. –778,99 грн.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі основного боргу –5480,59 грн, пені –655,87 грн, 3% річних –159,01 грн, інфляційних втрат –778,99 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 193, 231, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українсько-Канадського Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮМК" - 49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14367491 (р/р 26000114039001 ЗАТ КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" –49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368 (р/р 26001132026114 ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) борг –5480,59 грн (п’ять тисяч чотириста вісімдесят грн 59 коп), пеню –655,87 грн (шістсот п’ятдесят п’ять грн 87 коп), 3% річних –159,01 грн (сто п’ятдесят дев’ять грн 01 коп), інфляційні втрати –778,99 грн (сімсот сімдесят вісім грн 99 коп), витрати по сплаті держмита –70,74 грн (сімдесят грн 74 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –140,42 грн (сто сорок грн 42 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Широбокова Рішення підписано 20 листопада 2009р.