Court ruling № 68328591, 15.08.2017, Kropyvnytskyi District Court of Kirovohrad Oblast (until 25.04.2025 - Kirovohrad District Court of Kirovohrad Oblast)

Справа № 390/1517/17

Провадження №2/390/704/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2017 р. м. Кропивницький

Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Пасічник Д.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить накласти арешт на майно ОСОБА_2, що мешкає в с. Ново-Павлівка, по вул. Миру, 27, Кіровоградського району, Кіровоградської області. Вимоги заяви обґрунтовано тим, що відповідач не повернув йому борг, який повинен був повернути обумовлений договором строк – до 01.04.2017 року, та уникає зустрічі з ним, а тому у нього є підстави побоюватися, що відповідач може розпоряджатися своїм майном, на яке можливе стягнення у разі задоволення позову.

Зваживши доводи заяви про забезпечення позову та дослідивши письмові матеріали, якими її обґрунтовано, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проаналізувавши заяву про забезпечення позову встановлено, що її не обґрунтовано належними та достатніми доказами. Зокрема, заява не містить достатнього обґрунтування доводів очевидності небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_1, не наведено причин неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення по справі, будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до конфлікту майнових інтересів.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини суд вважає, що вимога про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.151-153, 210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя – підпис

Згідно з оригіналом:

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_3