Court ruling № 68273283, 07.08.2017, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 03.07.2017р. по справі № 642/3211/17

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту житлового господарства Харківської міської ради

про зобов'язання забезпечити квартирою, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- зобов'язати Департамент житлового господарства Харківської міської ради виконати п. 18 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та забезпечити ОСОБА_1 2-кімнатною квартирою;

- компенсувати матеріальну шкоду заподіяну Департаментом житлового господарства Харківської міської ради незаконними діями та рішенням про позбавлення ОСОБА_1 законного права на житло;

- компенсувати витрати, які пов'язані з оплатою комунальних послуг та проживання в квартирі більше 10 років, в розмірі 57920,00 грн., з розрахунку 16 грн. в день.

- компенсувати ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_2 завдану Департаментом житлового господарства Харківської міської ради моральну шкоду незаконними рішеннями, діями, які пов'язані з постійними незаконними відмовами в забезпеченні житлом на протязі більше 10 років, що спричинили погіршення стану здоров'я, як фізичного так і морального, спричинило загострення хронічних захворювань, в розмірі 90500 грн., з розрахунку 25 грн. за день.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 03.07.2017 року зазначений адміністративний позов залишено без руху.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали вимог ст. 56 Конституції України, ст.ст. 1, 2, ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу та задовольнити позов.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не обґрунтовано вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, не зазначено її розмір, не наведено детальний розрахунок сум про стягнення яких заявлено позов; не зазначено на яких правових підставах позивач звертається з позовом про компенсацію шкоди також і його дружині, враховуючи, що дружина з таким позовом не звертається.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпаний перелік вимог до позовної заяви.

Зазначена норма не вимагає від позивача, як зазначати відомості через відсутність, яких позов ОСОБА_1 було залишено без руху, так і додавати до позовної заяви докази про які позивачеві не може бути відомо.

У своєму позові ОСОБА_1 оскаржує протиправну, з його точки зору, бездіяльність Департаменту житлового господарства Харківської міської ради і просить суд зобов'язати Департамент житлового господарства Харківської міської ради вчинити певні дії, які зазначені позивачем в резолютивній частині позову, тобто ОСОБА_1 виклав свої вимоги у тій формі, у якій вважав за необхідне та можливе, тому висновки суду щодо не конкретизації позовних вимог є необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів зазначає, що всупереч вимогам ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя залишивши позовну заяву без руху не вказав в ухвалі спосіб усунення недоліків позову.

Відповідно до ст.199 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, суд апеляційної інстанції не має повноважень щодо вирішення питання про відкриття провадження у справі, тому апеляційна скарга у частині вирішення адміністративного позову по суті позовних вимог не підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів, вважає, необхідним, апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 03.07.2017 року по справі № 642/3211/17 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 03.07.2017р. по справі № 642/3211/17 скасувати.

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамент житлового господарства Харківської міської ради про зобов'язання забезпечити квартирою, відшкодування матеріальної та моральної шкоди направити до Ленінського районного суду м. Харкова для розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 14.08.2017 р.