Court ruling № 68267937, 07.08.2017, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast

Справа № 369/7989/17

Провадження № 2/369/3364/17

УХВАЛА

Іменем України

07.08.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Ярмак О.В.,

розглянув заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2017 р. до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову по даній справі, яку вона обґрунтовувала тим, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Тож, у звязку з наявністю у ОСОБА_3 майна, звернення на яке може бути використане для стягнення заборгованості на користь Позивача та виявлення інформації Позивачем, що більшість такого майна вже знаходиться в арешті та для пропорційного задоволення вимог Позивача разом з іншими кредиторами відповідача ОСОБА_3 і недопущення порушення майнових інтересів позивача ОСОБА_1 є необхідність в накладенні арешту на майно відповідача.

Тому представник позивача просила суд вжити заходів щодо забезпечення вищезазначеного позову, шляхом накладення арешту в межах суми заявленої Позивачем вимоги (3113391,77 грн.) на нерухоме майно та рухоме майно, що належить ОСОБА_3 на праві власності, та заборонити вчиняти будь-які дії щодо відчуження вищезазначеного рухомого та нерухомого майна.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обовязку вчиняти певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання право власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Згідно ч. 3 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами по справі існує спір щодо стягнення заборгованості за договором позики.

Позивачем заявлені позовні майнового характеру що стосуються стягнення з відповідачів грошових коштів.

При цьому, стороною позивача не обґрунтовано відповідність та співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Оскільки позивачем не визначено вартість майна на яке просять накласти арешт.

Також представником позивача не конкретизовано на яке само майна необхідно накласти арешт та заборону розпорядження.

А тому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 208, 209, 210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Суддя: Т.В. Дубас