№ 6826147, 06.10.2009, Donetsk District Administrative Court

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-15497/09/0570

час прийняття постанови: 12:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шинкарьової І.В.

при секретарі                                                  Оленьченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення податкового боргу за участю представників:

від позивача:          Іванченко В.А. за дов. від 31.12.2008 р.

від відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Макіївська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення податкового боргу.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29 квітня 2003 року та знаходиться на обліку в Макіївській об’єднаній державній податковій інспекції як платник податків. Код ЄДРПОУ 32442295.

Також позивач зазначає, що станом на 14 вересня 2009 року за відповідачем існує податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 4088186,09 грн., який утворився 02 вересня 2009 року. Зазначена заборгованість утворилася внаслідок недотримання вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ, відповідно до якої платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Заборгованість Державного підприємства «Макіїввугілля» по податковому зобов’язанню в сумі 4088186,09 грн. утворилася 02 вересня 2009 року внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість. Так, 02 вересня 2009 року відповідачем до податкового органу надана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2009 року № 2385 від 02 вересня 2009 року, в якій вказано до сплати податкові зобов’язання – 4088691,00 грн.; штрафні санкції нараховані платником у зв’язку з виправленням помилки в порядку пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ – 12,00 грн. За рахунок часткової сплати, відповідачем погашено 616,91 грн. Залишок несплаченої суми – 4088186,09 грн.

Відповідно до частини 1 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлює, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків в строки, встановлені статтею 5 даного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У зв’язку з наявністю на особових рахунках відповідача податкового боргу, відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, підприємству було надіслано першу податкову вимогу №1/16 від 12 вересня 2002 року на суму 2091,21 грн. та другу податкову вимогу №2/19 від 15 жовтня 2002 року на суму 184006,27 грн., яким попереджено про те, що на активи підприємства виникло право податкової застави та про необхідність погашення податкового боргу і наслідки, які чекають платника податків у разі його непогашення. У зв’язку з непогашенням податкового боргу протягом дії другої податкової вимоги, керівником податкового органу прийнято, відповідно до статті 10 зазначеного Закону, рішення №6340/10/24-013-4 від 23 червня 2003 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, на підставі відповідних актів опису, зареєстровано податкову заставу на всі активи платника. Проте, заходи вжиті органом податкової служби не призвели до належного результату – погашення податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, надав до суду заяву, в якій визнає в повному обсязі позовні вимоги та просить Суд розглянути справу у його відсутності.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Макіїввугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29 квітня 2003 року (код ЄДРПОУ 32442295) та знаходиться на обліку в Макіївській об’єднаній державній податковій інспекції як платник податків, є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво № 06516407 про реєстрацію податку на додану вартість від 01 червня 2005 року (арк. справи 7,14,15).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлює, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідачем до податкового органу була подана декларація з податку на прибуток підприємства №2385 від 02 вересня 2009 року, якою відповідач самостійно визначив суми податкових зборів (арк. справи 20-21).

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків в строки, встановлені статтею 5 даного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Заборгованість Державного підприємства «Макіїввугілля» по податковому зобов’язанню в сумі 4088186,09 грн. утворилася 02 вересня 2009 року внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість. 02 вересня 2009 року відповідачем до податкового органу надана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2009 року № 2385 від 02 вересня 2009 року, в якій вказано до сплати податкові зобов’язання – 4088691,00 грн.; штрафні санкції нараховані платником у зв’язку з виправленням помилки в порядку пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ – 12,00 грн. За рахунок часткової сплати, відповідачем погашено 616,91 грн. Залишок несплаченої суми – 4088186,09 грн. (арк. справи 20-21,28)

У відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу №1/16 від 12 вересня 2002 року на суму 2091,21 грн. та другу податкову вимогу №2/19 від 15 жовтня 2002 року на суму 184006,27 грн., яким попереджено про те, що на активи підприємства виникло право податкової застави та про необхідність погашення податкового боргу і наслідки, які чекають платника податків у разі його непогашення. У зв’язку з непогашенням податкового боргу протягом дії другої податкової вимоги, керівником податкового органу прийнято, відповідно до статті 10 зазначеного Закону, рішення №6340/10/24-013-4 від 23 червня 2003 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 22-24).

Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені за рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення податкового боргу у розмірі 4088186,09 грн. (чотири мільйони вісімдесят вісім тисяч сто вісімдесят шість гривень дев’ять копійок) задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, місто Макіївка, площа Радянська, будинок 2, ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного бюджету міста Макіївка (рахунок № 31118029700064, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, код платежу 14010100, ОКПО 34686736) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 4088186,09 грн. (чотири мільйони вісімдесят вісім тисяч сто вісімдесят шість гривень дев’ять копійок).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 06 жовтня 2009 року в присутності представника позивача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Шинкарьова І.В.