
Справа 161/11769/17
Номер провадження 2-а/161/890/17
У Х В А Л А
04 серпня 2017 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П., вивчивши документи позовної заяви приватного підприємства «Екоресурси Волинь» до Луцької міської ради Відділу державного архітектурно-будівельного контролю про скасування постанов про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,-
в с т а н о в и л а :
Приватне підприємство «Екоресурси Волинь» звернулося до суду з позовною заявою до Луцької міської ради Відділу державного архітектурно-будівельного контролю про скасування постанов про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Дана позовна заява подана без додержання вимоги, передбаченої ст. 106 КАС України.
Позивач оскаржує дві постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, тому дані вимоги слід подати окремо та оплатити судовим збором за кожну вимогу по 1600 грн.
Як вбачається з поданої до суду позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем не сплачений судовий збір.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011 року, із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року, який набрав чинності 01.01.2017 року, розмір ставок судового збору справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому заява подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову у фіксованому розмірі, а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.).
Реквізити рахунку для оплати судового збору: р/р № 31214206700002 Одержувач коштів м. Луцьк, 22030101 Банк ГУДКУ у Волинській області МФО 803014, ідентифікаційний код одержувача 38009628.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що заяву приватного підприємства «Екоресурси Волинь» до Луцької міської ради Відділу державного архітектурно-будівельного контролю про скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків, розяснити, що у випадку не усунення недоліків у зазначений час заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 106, 108 КАС України, -
у х в а л и л а :
Заяву приватного підприємства «Екоресурси Волинь» до Луцької міської ради Відділу державного архітектурно-будівельного контролю про скасування постанов про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності залишити без руху, надавши строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 5 (пяти) днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області ОСОБА_1
The court decision No. 68243784, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast was adopted on 04.08.2017. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 161/11769/17. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: