Court ruling № 68190220, 08.08.2017, Donetsk Administrative Court of Appeal

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року справа №812/306/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.,

ОСОБА_2,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 812/306/17 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління національної поліції в Луганській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 812/306/17 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області (код ЄДРПОУ 40108845, місцезнаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Партизанська, будинок 16) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: вул.Крапивницького, 4/7, Жовтневий район, м.Луганськ, Луганська область), винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за листопад 2015 року (за період з 07.11.2015 по 30.11.2015) 5527,96 грн, за грудень 2015 року 9312,24 грн, за січень 2016 року (за період з 01.01.2016 по 19.01.2016) 6076,91 грн, а всього за період з 07.11.2015 по 19.01.2016 у розмірі 20917,11 грн (двадцять тисяч девятсот сімнадцять гривень 11 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю. (арк.справи 53-55)

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (арк. справи 61-66)

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 наказом АТЦ при СБУ від 12.12.2014 № 97 включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 01.08.2014, наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 ОСОБА_3 виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 07.11.2015. Наказом АТЦ при СБУ від 19.12.2015 № 353 включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 07.11.2015. Наказом АТЦ при СБУ від 02.07.2016 № 184дск ОСОБА_3 виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 25.06.2016 (арк.справи 10, 33-35).

Згідно довідки від 02.03.2017 № 201/111/22-2017, виданій Головним управлінням Національної поліції в Луганській області, грошове забезпечення позивача у листопаді 2015 року (за період з 07.11.2015 по 30.11.2015) становило 6909,95 грн, у грудні 2015 року 9312,24 грн, у січні 2017 року (за період з 01.01.2016 по 19.01.2016) 9852,08 грн. Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (арк.справи 36).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виходячи зі змісту пункту 1 Постанови № 24 винагорода повинна нараховуватись виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3000,00 гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000,00 гривень.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що порядок виплати винагороди за участь в АТО саме поліцейським, передбачений постановою КМУ від 20 січня 2016 року № 18 (зі змінами постанова КМУ № 38 від 27.01.2016) Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських, а виплати винагороди за участь в АТО в період з 07.11.2015 по 21.01.2016 (дата опублікування постанови КМУ № 18 від 20.01.2016) для поліцейських був неврегульований, з огляду на наступне.

Правоохоронні органи - державні органи, що на підставі законодавства держави здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність.

Діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення законності і правопорядку, захист прав та інтересів громадян, соціальних груп, суспільства і держави, попередження, припинення правопорушень, застосування державного примусу або заходів громадського впливу до осіб, які порушили закон та правопорядок.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII Про Національну поліцію (далі - Закон № 580) Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно частини другої статті 2 Закону № 580 завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

З аналізу наведених вище нормативних актів вбачається, що Національна поліція є правоохоронним органом та постановою КМУ від 31.01.2015 року № 24, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції особам рядового та начальницького складу правоохоронних органів виплачується винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у відсотках місячного грошового забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дійсно в період з 07.11.2015 по 24.06.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, працював у Головному управлінні Національної поліції у Луганській області, який є правоохоронним органом, а тому винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись саме з 07.11.2015 року.

Згідно довідки від 02.03.2017 № 201/111/22-2017, виданій Головним управлінням Національної поліції в Луганській області, грошове забезпечення позивача у листопаді 2015 року (за період з 07.11.2015 по 30.11.2015) становило 6909,95 грн, у грудні 2015 року 9312,24 грн, у січні 2017 року (за період з 01.01.2016 по 19.01.2016) 9852,08 грн. Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Враховуючи, що відповідно до наказів АТЦ при СБУ від 19.12.2015 № 353 та від 02.07.2016 № 184дск ОСОБА_3 залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 07.11.2015 по 24.06.2016, то винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись за весь вказаний період.

Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 за період з 07.11.2015 по 19.01.2016 повинна становити:

за листопад 2015 року (з 07.11.2015 по 30.11.2015) 5527,96 грн (6909,95 грн (розмір грошового забезпечення) /30 (кількість днів у місяці) х 24 ( кількість днів участі в АТО));

за грудень 2015 року (з 01.12.2015 по 31.12.2015) 9312,24 грн,

за січень 2016 року (з 01.01.2016 по 19.01.2016) 6076,91 грн,

а всього за період з 07.11.2015 по 19.01.2016 в розмірі 20917,11 грн.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 19.01.2016 обґрунтованими та такими, які підлягають частковому задоволенню.

Частина позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено постановою суду першої інстанції та застосування судом положень ст.. 11 ч. 2 КАС України не є предметом апеляційного оскарження, тому колегія суддів на підставі ч.1 ст.195 КАС України зазначає, що в цій частині судове рішення не є предметом апеляційного розгляду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 812/306/17 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 812/306/17 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя:А.В. Гайдар

Судді: Л.А.Василенко

ОСОБА_2